"Олександрії" ніхто не обіцяв солодкого життя у "вишці", вона його і не має, це так. Але дольче віти не було і в її суперників. Команда тричі крупно програла в чемпіонаті, але кожного разу суперник ніби виміщав на ній злість за попередні невдачі – з "Дніпром" Рамоса і "Динамо" Сьоміна все зрозуміло, а "Таврія" розгромила ПФК в розпал конфлікту Селюка та Куніцина.
При цьому ці поразки можна вважати наслідком манери гри команди. Підопічні Шарана вирішили не змінювати доволі відкритій моделі гри, котру сповідували дивізіоном нижче. От і виходило, що команди, що були в настрої та індивідуальна майстерність гравців котрих дозволяла перегравати суперника, могли раз по раз карати "олександрійців" за розкутість.
В свою чергу провінціали намагалися не вибачати зверхнього ставлення до себе. Так постраждала вже в першій грі сезону "Ворскла", котра готувалася до Ліги Європи. Мовляв, хто ми, а хто вони. Але удар Таргамадзе змусив Миколу Павлова пригадувати, що його команда ще жодного разу не змогла перемогти у стартовій грі сезону. Між тим, як показав стартовий матч другого кола, ця історія не стала уроком для полтавців, котрі змогли вивезти з Кіровоградщини лише очко.
Причиною цьому є і доволі схожий стиль гри обох колективів. Флангові атаки, висунутий вперед центрфорвард та атакувальний хавбек-інсайд "під" ним. Роль цього хавбека дуже важко переоцінити. Давід Таргамадзе, безперечно, став найбільш яскравим відкриттям сезону. Через травму він не зміг провести всі 20 ігор, але й у 17 матчах показав, на що здатен. Чотири голи та дві результативні передачі не відбивають повною мірою ступінь впливу грузина на гру команди. Коли було незрозуміло що робити, партнери м'яч віддавали йому, а Таргамадзе намагався щось вигадати, йшов у дриблінг, віддавав, бив. Чутки про перехід поступово підвищували рівень команд, що цікавилися лідером провінціалів: "Карпати", потім "Динамо", потім "Порту"…
Зараз вже сам Таргамадзе заявив, що клуб домовився з "Шахтарем", але особисто в нього є варіанти, не гірші. Якщо чесно, то не дуже хочеться бачити гравця у Донецьку. Справа не тільки в тому, що є дуже великий ризик опинитися за спинами улюбленців Луческу з сонячної Бразилії чи, як стверджувалося, потрапити для початку в "фарм-клуб" з Маріуполя. Просто саме Таргамадзе визначав самобутність "Олександрії", був тією родзинкою, що вирізняла команду в першій половині сезону, і втрачати таку команду не хочеться.
Але не Давідом єдиним. Сподобалися воротар Паньків та хавбек Ксьонз. Перший – через помітну обмеженість можливостей лінії захисту – був постійно в кадрі і проявив себе достатньо добре в низці ігор, особливо в "нульових" матчах з "Таврією" та "Арсеналом". Другий достатньо ефективно встиг проявити себе як на фланзі, так і в центрі півзахисту, нагадавши, що колись вважався доволі перспективним у молодіжних командах київського "Динамо". Так само про колишню перспективність нагадав Кабанов, котрий здебільшого й виконував роль того самого центрфорварда, не даючи моживість пробитися в склад прибулому з самого ЦСКА поляку Янчіку. Тарасу б ще реалізацію підтягнути, але, якби у нього було з цим все гаразд, то грав би він зараз в команді з більшими амбіціями.
А так "Олександрія" при всій симпатії дуже ризикує повернутися до першої ліги. Адже команда хоча й забивала майже у кожній грі (лише 4 «сухих» гри з 20), але й пропускала чимало. 39 пропущених – забагато якось для нашого чемпіонату, де головне – це захист. Он, "Кривбас" - яскравий приклад: команда забила на гол більше "Олександрії", але пропустила на два десятки менше, як наслідок – 5-е місце. Команді Шарана, якому, схоже президент Лавренко довіряє повністю, необхідно якісне посилення захисту і, бажано, хороший досвідений центрхав-опорник. Можливо, Лавренко їх і купить, от тільки хотілося б, щоб ці гроші він знайшов не через продаж лідера команди.
Якщо згадати історію, то провінційним клубам у вищій лізі першості України завжди доводилося нелегко. Шепетівка, Алчевськ, Кременчук та й сама Олександрія на початку минулого десятиліття недовго тішилися з перебування поруч з "Динамо" та "Шахтарем". Але завжди хочеться вірити у казку чи диво, адже давіди завжди більш подобаються, ніж голіафи...
Найкращий матч: "Ворскла" - "Олександрія" - 0:1
Найгірший матч: "Дніпро" - "Олександрія" - 5:1
Тріо найкращих гравців першої половини сезону: Таргамадзе, Паньків, Ксьонз
Гравець-розчарування: пара Калоуда-Янчік вкладень абсолютно не виправдала, тому вибрати гіршого важко
Прогноз: боротьба за виживання, виходячи з останніх новин - невдала
