"От і закінчилася казка кіпрського клубу". Приблизно така фраза була напоготові у багатьох журналістів перед цією грою. Адже буквально все говорило на користь перемоги "Зеніта": рідні стіни, більш майстровитий склад та тренер, нарешті, незвичний для кіпріотів клімат Санкт-Петербурга у листопаді. Та не так сталося, як гадалося, більш того - ризикує закінчитися вже у наступному турі кампанія "Зеніта" в Лізі Чемпіонів.
Адже одне місце в наступному раунді вже заброньовано саме за суперником пітерців. І нехай те, що демонструє АПОЕЛ більшу частину гри за певного бажання можна охрестити "антіфутболом", але щоб, демонструючи захисний футбол протягом всієї гри, втримати потрібний рахунок, треба теж щось мати за душею.
Саме тому ключовим у розумінні феномену АПОЕЛа видається післяматчевий меседж їх тренера Йовічевіча. У ньому в трохи завуальованій формі сказано: ми бідний клуб, але ми захищаємо честь не лише свою та Кіпру, ми б’ємося за всі такі клуби проти багатіїв. І прихована класова ненависть допомагає гравцям, котрі розуміють, що ніколи б не потрапили сюди, якби не реформи Платіні. І тепер команда "Газпрому" буде готуватися відстоювати нічию у Порту, а кіпріоти будуть розмірковувати, де проведуть зимовий відпочинок (не на Кіпрі ж).
При цьому через безглузду та відверто дурну поведінку своїх фанів "Зеніт" має ще радіти нічиїй. Адже коли суддя Брих на 55-й хвилині наказав командам очистити поле перспектива технічної поразки 0:3 видавалася цілком реальною. Так, Владімір Бистров - людина, можливо, не найкращих моральних чеснот в очах фанів, бо грав за ворогів зі "Спартака". Але щоб влаштовувати піротехнічне шоу на честь його виходу, підставляючи власну команду під санкції, треба бути несповна розуму.
Між тим саме на момент вимушеної перерви у грі здавалося, що "Зеніт" ось-ось заб’є. Команда, котра доволі обережно грала більшу частину першого тайму додала перед перервою. Активізувався Бухаров, котрий все частіше почав вигравати верхову боротьбу, був дуже активним плеймейкер Данні, котрий з’являвся то на одному, то на іншому флангах. Одного разу Бухаров вирішив віддати вздовж воріт замість удару, і постріл Широкова заблокували. Бухаров бив головою після навісу Данні, Зирянов не зумів виконати останній пас.
По перерві Данні ще частіше почав брати гру на себе, після його передач могли забивати Крішіто та Бухаров, мав момент і сам гравець збірної Португалії. І отут сталася перерва. Після неї мав шикарний момент Бухаров. Роман спочатку поцілив у поперечину, а потім не влучив на добиванні у порожні ворота. Данні віддав на Файзуліна, той промазав. Бачачи все це, Йовічевіч випустив на поле захисника Яхіча замість єдиного форварда Аілтона. Ситуацію це виправило і такого конвеєру моментів більше не виникало.
Одного разу мав шанс Бистров, але не зміг скористатися незграбною грою кіпера. І два спалахи, коли пітерці претендували на пенальті, у випадку з падінням Анюкова, схоже, небезпідставно, було вже у доданий час. АПОЕЛ же за всю гру створив фактично один напівмомент - кривдник "Шахтаря" Трічковськи грав на випередження у дотик, але поцілив вище воріт. Ну, і був ще в першому таймі кумедний момент, коли Малафєєв ледве не закинув м’яч собі у ворота.
Скажете - "не рівень плей-офф Ліги Чемпіонів"? Даруйте, але якщо команда тверезо розуміє стелю своїх можливостей і не зображує з себе щось більше, ніж становить, то це можна лише привітати. І порівняти антифутбол команди, трансферна вартість якої разом взятої менше, ніж в окремо взятих Кости чи Вілліана, з результатами "гірників". В одних - 5 ігор, 0 поразок, різниця голів 6:4, 9 очок, в інших - 5 ігор, 3 поразки, різниця голів 4:8. І хто тут східноєвропейський "Реал", а хто так, плутається під ногами в Лізі Чемпіонів?
P.S. А казка кіпріотів закінчиться вже в 1/8 фіналу після двох поразок. От тільки вкажуть АПОЕЛу на його місце команда, котра більш шанобливо ставиться до своїх суперників. І шукати її треба точна не серед колективів цієї групи.
