Попередження, котре виніс вже на першій хвилині зустрічі Юссуфу одеський рефері Віталій Годулян немов би стало передвісником. Передвісником одного з формально найбільш жорстких матчів останніх років. Чому формально? Бо значна кількість дисциплінарних покарань була викликана поведінкою гравців. При цьому власно сама гра була зміщена з центру загальної уваги.
Шкода, бо перед грою ніщо не віщувало такого розвитку подій. Футболістів "Таврії" не можна віднести до дуболомів навіть за відсутності плеймейкера Назаренка та номінально основного форварда Ідахора. Те ж саме можна сказати про киян, котрим нечасто доводиться сидіти у захисті та фолити на суперниках. Але суддя з самого початку вирішив, що буде карати за кожної нагоди.
Сьомін після гри встиг заявити, що Годулян втратив контроль над грою. В чому це проявлялося тренер пояснювати не став, і так зрозуміло. Втім, якщо "втратити контроль" - це вилучити Ярмоленка та Мілевського за нескінчені розмови з суперниками, а головне - з арбітром, то претензій до рефері нема. Команда не вміє не те, щоб програвати, а просто тримати себе в руках, коли щось не йде. І тут Сьомін має висувати претензії не судді, а гравцям та собі.
Адже коли "Динамо" починало грати у футбол, то виходило значно краще. Старт поєдинку ознаменувався пострілами Гармаша та Гусєва, коли Кахріман рятував кримчан. Була низка кутових, після одного з яких Вукоєвіч намагався з пари метрів заштовхати м’яч у ворота, але оборонці винесли сферу куди подалі. Гостру передачу Мілевського на Ідейе також в останній момент перехопили, а нігерійцю вже залишалося розстріляти ворота з кількох метрів. Мілевський ледве не поцілив у "дев’ятку", Ярмоленко пробив у руки воротарю, не викрутивши м’яч з лінії штрафного.
Весь цей час, за винятком кількох стартових хвилин "Таврія" лише відбивалася. Господарі поля "ожили" вже перед самою перервою. Зусиллями Калиниченка їм вдалося відсунути гру від власних воріт. Максим кілька разів непогано бив, прострілював, одного разу його удар, котрий мав скінчитися голом заблокував Вукоєвіч. Найкраще вийшло після одного зі штрафних, коли Шовковський у відчайдушному стрибку витягнув м’яч з "шістки" воріт. Незабаром СаШо не дуже вдало зіграв на виході, упіймавши складний м’яч з другої спроби і отримавши по руках. Сьомін був змушений робити вже другу заміну за тайм - трохи раніше травми зазнав Михалик, котрий поступився місцем Хачеріді.
Євген мав змогу стати героєм матчу. До майже бездоганної гри у захисті, підкріпленої виваженою - на фоні товаришів - поведінкою він додав пару непоганих підключень під час стандартів. І на 69-й хвилині вже, мабуть, бачив м’яч у воротах, але Калиниченко вибив його з лінії. До цього моменту у киян майже нічого не виходило. Вже "таврійці" почали вести себе активніше, Кайта красиво бив "ножицями" - Коваль відбив, Шиндер ледве не заробив пенальті , але Сілва виправив свою помилку. При цьому Сілва та Юссуф почали все частіше фолити, напрошуючись на другу жовту картку, але рефері мовчав.
Але, на жаль, не мовчали "динамівці". Вони змарнували ще пару моментів після випадку Хачеріді-Калиниченка. Ярмоленко та Алієв били з лінії штрафного, обидва рази рятував Кахріман. А наприкінці матчу, коли гра зовсім розклеїлася почалася "спека". Ярмоленко заробив дві картки протягом трьох хвилин, Мілевський, схоже, "послав" Годуляна, можна була вилучати Алієва за відвертий удар ззаду по ногах від злості... Нащо було все це замість вирішального штурму - незрозуміло. Відомо ж, що "Таврія" "сідає" наприкінці гри, вам це показали "Шахтар" та "Ворскла", а тут...
Сьомін дипломатично зазначив в ефірі, що мови про санкції не може бути й мови - команда закінчила перше коло лідером, хлопці молодці, все таке. Але хотілося б, щоб Юрій Павлович трохи лукавив. Залишати без уваги таку поведінку не можна. Згадайте численні зриви цього року Гармаша та Хачеріді - і стане зрозумілим: працювати над дисципліною Сьоміну ой як треба! Адже не може вважатися класною команда, гравці якої не вміють поводити себе на полі. А очко відриву від конкурентів - тьху, пил, котрий може розвіятися на вітрі, а враження - залишаться.
