Одразу після другого гола, забитого у ворота Владіміра Дишленковіча, Мирон Маркевич залишив тренерську лаву "Металіста". Камери телевізійників вихопили момент, коли в розпачі Мирон Богданович знімає з себе куртку, вочевидь не знаючи, що робити. Залишок матчу - а це разом з доданим часом майже 8 хвилин - команда догравала без тренера.
Момент дуже цікавий і показовий. Маркевич повів себе всупереч відомій приказці, котра говорить, що капітан має останнім залишати корабель. І хоча зрозуміти його розпач можна, але виправдати - в жодному разі. Особливо, враховуючи сказані на післяматчевій прес-конференції слова.
Вже давно не секрет, що тренеру "Металіста" імпонують південноамериканські гравці. З ними не треба витрачати часу на вивчення технічних елементів, а можна приділити увагу тактиці та функціональній підготовці. От тільки така заковика, що є в чемпіонаті України ліміт на легіонерів, тому поступати так, як в Лізі Європи і ставити фактично повністю неукраїнський склад (Девіч і Едмар такі собі українці, будьмо відверті) не можна.
От і вийшло в Маркевича після гри, що винними є ті, хто вийшов на заміну (це Шелаєв, Валяєв та Девіч) і взагалі: українці, котрі є в складі, теперішньому рівню команди не відповідають. Але даруйте, Мирон Богданович, до Вас виникає одразу кілька питань, котрі, швидше за все, залишаться без відповіді. Та все ж перерахую:
1) чи не Ви з гри в гру, коли хочете "сушити" гру випускаєте саме українських опорників Валяєва та Шелаєва? У харківських фанів вже давно є прикмета - почав "Богданович" готувати когось з "солодкої парочки", чекай віддачі ініціативи супернику. Тому дивно, коли сам тренер робить сигнал своїй команді, що сідаємо в захист, чекати, що вона не зверне на це увагу. І Ви ж не чекали, що Шелаєв почне обігравати суперників, немов Мессі? Та й Валяєву до Роналдо доволі далеко було навіть 10 років тому, коли він грав у "Дніпрі" атакувального хавбека;
2) чи не Ви у міжсезоння дозволили піти одному з найкращих гравців минулого чемпіонату Денису Олійнику? Піти до складу принципового суперника з Дніпропетровська. І якщо вже не хотіли переплачувати, то не треба скаржитися на гравця. За неофіційними даними те, що хотів Денис, менше ніж те, що отримує Бланко, котрий провів майже весь рік на лікарняному. Та й без фінансових питань - чи розумно втрачати футболіста, котрий міг зіграти на будь-якій позиції в атаці на однаково високому рівні?;
3) питання щодо Девіча, котрий міцно так засів на лаві запасних - Ви вважаєте справді доцільним маринувати такого футболіста на "банці"? Складається враження, що проблеми з потраплянням у склад в Марко почалися саме тоді, коли він став "українцем". Жарти жартами, а форвард цього року чи не частіше виходив у основі збірної, ніж в харківському клубі. Так, мати такого "джокера" дуже корисно, але не треба чекати, що гравець постійно буде виходити на заміну та одразу потрапляти у гру, тим більше настільки складну;
4) переходячи безпосередньо до гри - "Металіст" після блискуче проведеного першого тайму втратив ініціативу ще до першої зробленої Вами заміни. Чи не причетні до цього - хоч випадково, хоч трошечки Ваші улюблені легіонери? Чи не зарано вони відчули, що перемога від них нікуди не дінеться? Чи нема претензій до Тайсона, котрий замість того, щоб пробити у порожні ворота та зробити рахунок 3:0, вирішив похизуватися та відкотити Крістальдо на порожні ворота? І до речі, "нелегіонер" Дишленковіч - він точно краще Горяінова? По другому голу є питання, чесно кажучи.
Ці питання викликані бажанням не бачити повторення з "Металістом" історії "Шахтаря". А фактично все до того йде. У "гірників" були цілі сезони, коли в основі могло не бути більше одного Тимощука, бо Луческу не вірив в українців. Потім ліміт "відвоював" місця в основі хоча б воротарю та парі центрбеків, але після цього в Луческу претензії після невдач насамеред до українців. Чути подібне від Маркевича, одного з найкращих тренерів в історії України, не хочеться. Так, ставки дуже великі, та все ж...
Тепер взимку з великою ймовірністю буде помітна кадрова "чистка". Припустимо, підуть ветерани. Окрім згаданих "опорників" це можуть бути Воробей, Березовчук, Старцев, хтось з пари Березовчук-Пшеничних. Хто "у лавці" залишиться? Дишленковіч, Едмар та Девіч? Горяінова повернуть у ворота? Чи він теж ветеран і з ним треба попрощатися? А головне питання - хто прийде?
Гравців рівня збірної України до Харкова не відпустять ані "Динамо", ані "Шахтар", ані "Дніпро". Засилати мільйони за Кожанова з Бутком не варіант, вони належать не "Іллічівцю". Залишається торгувати полтавців Селіна, Безуса та Ребенка. От тільки якщо вони потрібні лише для ліміту, то хлопці можуть і не погодитися сидіти за спинами Фініньо та Соси. Чи варта гра "свічок", себто грошей Ярославського? І чи не виникне у мільярдера рано чи пізно думки, що рівню команди-претендента на чемпіонство не відповідають не лише українські гравці, а й український тренер? Небезпечну справу Ви затіяли, Мироне Богдановичу, некрасиво це все виглядає...
