У звітному матчі команда Сьоміна здобула 3 очки у вже звичному для неї останнього місяця стилі - не надто яскрава гра, нерви окремих футболістів, помилки у захисті, але майже 100-відсоткова реалізація моментів. Киянам були потрібні три очки, вони їх здобули, критикувати результат варто хіба що з точки зору різниці голів, адже повернути перше місце так і не вдалося.
Стартові хвилини пройшли доволі спокійно, натяку на повторення 9:0 минулого сезону не було, та "біло-блакитні", котрі у цій зустрічі були білими, і не рвалися повторювати рекорд. Вочевидь, згадка, що 9:0 прийшли ганебні 2:3 в останньому турі і доволі прозорі натяки-звинувачення від фанів "Севастополя", була ще досить свіжою. Вирізнявся активністю хіба що Ярмоленко, до якого трохи згодом долучився Мілевський.
Саме удар Артема і призвів до першого голу у ворота Шуста. Орендований у "Шахтаря" (а хто в цій команді не орендований у "гірників", питання риторичне) голкіпер не зумів зафіксувати сферу після пострілу Мілевського, а Нінковіч чекав на це і миттєво зреагував. 1:0, їдемо далі? "Іллічівець" був дуже пасивний, а Мілевський продовжував створювати моменти для партнерів та тринькати свої. Сподобалося, що Артем почав значно менше грати спиною до воріт і не намагався за будь-що заробити штрафний. Все щ його потенціал дозволяє розраховувати на більш різнобічну манеру гри.
Намагався бути активним Ідейе, але його доволі щільно тримали, і доволі швидко нігерієць розчарувався у спробах створити щось, довелося його у другому таймі Сьоміну змінювати. Є певна підозра, що справа не лише у тому, що форварду стали приділяти більше уваги суперники, а й у втомі від незвично щільного графіку, адже і "Сошо" не часто грав у єврокубках, і у збірній Ідейе не надто часто був задіяний. Про те, що він зрозумів, куди потрапив, як жартують київські фани, думати не хочеться, побачимо, може Сьомін після "Сток Сіті" дасть перепочинок найкращому бомбардиру команди.
Перший тайм був доволі блідим, гості діяли обережно, тим яскравішою здалася витівка Хачеріді наприкінці тайму. Євген у фірмовому стилі підключився до атаки, класно обігрався з партнером, але м'яч втратив. На його думку, суперник при цьому у межах правил не втримався і треба було ставити пенальті. Хачеріді пробіг з рефері Можаровським кілька метрів, намагаючись спочатку кричати на нього, а потім і поштовхати. Це щастя для киян, що суддя обмежився жовтою карткою. Може, була б і червона, але Алієв за шию відтягнув Хачеріді від арбітра. Ситуація з елементарною невихованістю Хачеріді (а є ж ще й другий чобіт до пари - Гармаш) змушує замислитися, що напевно замало штрафує своїх футболістів київський клуб. Уявіть, що подібний випадок трапився навіть не у грі в єврокубках, а у збірній, кандидатом до якої є Хачеріді. Подобається? Хачеріді має зрозуміти, що діючи подібним чином стає ворогом самому собі та своїм перспективам як класного гравця.
Але повернемося до гри. Старт другого тайму залишився за гостями, котрі отримавши прочухана від Яремченка у перерві додали та нанесли кілька ударів по воротам Шовковського. Той був напоготові, от тільки в одному з епізодів не встиг вийти на верховий м'яч, і Будківський пробачив ветерана, пробивши головою вище порожніх воріт. Сьомін відреагував, випустивши спочатку вже згадуваного Гармаша (в цей момент стало страшно за киян, чесно кажучи) та Шевченка.
Андрій у відведений йому час намагався використовувати аритмію. Бігати немов Усейн Болт, як у молоді роки, йому вже не треба, а от вибухнути раз-інший - будь ласка. І хоча до ривків цих захисники пристосувалися, але Шева все одно один гол створив. М'яка подача зі штрафного, удар Вукоєвіча, все те ж рішення Шуста не ловити м'яч, що все ж було нелегко, і Ярмоленко з пари метрів проводить, як потім з'ясувалося переможний гол.
Трохи згодом Бутко, намагаючись випередити Мілевського забив, напевно, найкрасивіший гол гри - у дотик в обвід воротаря, от тільки радощів він новоспеченому "збірнику" не приніс, як і будь який гол з приставкою "авто-". Після цього "Динамо" фактично припинило грати, що, можливо, подіяло на настрій Шовковського. Спочатку він не був готовий до удару Кожанова, а за хвилину, схоже, збив у власному майданчику Кас'яна, але рефері знову проявив пієтет до господарів поля, та й гравець "Іллічівця" падав вже занадто картинно. 3:2 за кілька хвилин до кінця гри було б цікавіше, але не судилося.
"Іллічівець" знову продемонстрував, що може непогано використовувати помилки та незібраність суперників, а от зі створенням тиску, після якого суперник помиляється не за власної волі у команди проблеми. Яремченко після гри поскаржився на психологічні проблеми підопічним, побачимо, чи вдасться йому вирішити ці негаразди. Щодо команди Сьоміна, то лакмусовим папірцем для її теперішнього стану, як і очікувалося, стане поєдинок проти міцного англійського середняка "Сток Сіті." Хотілося б бачити більше пристрасті та розуму від гравців. Хоча... Якщо команда так і продовжить перемагати "малою кров'ю", то фани і керівництво клубу будуть не проти, адже переможців, як відомо, не судять. От тільки впевненості у продовженні серії вдалих результатів не так вже й багато, принаймні до четверга.
