В сучасному футболі досить важко виграти, демонструючи пристойну гру лише у перші 45 хвилин, особливо якщо протягом них ще і не вдається забити. Черговим підтвердженням цієї банальної істини став матч у Полтаві, де "Ворскла" розішлася миром з ірландським "Слайго Роверс".
Цілком очевидно, що головними причинами несподіваної нічиєї є два фактори. Перший - втома команди Павлова, котра все ж не звикла грати по дві гри на тиждень. Про це після гри встиг заявити сам тренер, дещо подібне пролунало й від Романа Безуса. Так, можна сказати, що у ірландців такий саме графік, але порівнювати рівень навантажень у чемпіонатах України та "країни Ейре" не варто.
По-друге, і про це представники "Ворскли", звісно, мовчали все ж ситуація була дуже схожою на недооцінку суперника. Після доволі легких перемог над північноірландським "Глентораном" вони, можливо, подумали, що щось подібне буде і у матчі проти "звичайних" ірландців. Але треба згадати, що у попередньому раунді "ворсклянам" вдававалося забивати вже у першому таймі і далі тримати ситуацію під контролем.
І справді, події першої 45-хвилинки давали певну надію, що рано чи пізно гол буде забито. Вдало діяли на флангах Кривошеєнко та Ребенок, активними були Янузі та Даллку. Останній змарнував найкращу нагоду, коли опинившись сам-на-сам з голкіпером гостей пробив прямо у нього. Трохи гіршу потенційно, але таку ж само за підсумком можливість не реалізував Безус. Удар зі штрафного від Краснопьорова на останній хвилині тайму здавалося був певним сигналом, що все буде добре для українців, але "не так сталося, як гадалося".
Для початку Кірбі влучив з кількох метрів у поперечину. Потім гостям вдалося налагодити контроль над м'ячем і потримати його, що додало їм впевненості. Ситуацію спробував змінити Безус, але замість удару метрів з 9 по воротах вирішив впасти, а арбітр показав, що європейські стандарти суддівства дещо інші, ніж в Україні і пенальті не поставив. Безусу, вочевидь, так сподобалося падати, що він до кінця тайму ще кілька разів намагався випросити пенальті, але рефері з Литви був послідовним. Окрім цього Павлов не вгадав із заміною Маркоскі на Закарлюку - Сергій віддавав, може, й непогані потенційно передачі, але нові партнери його не розуміли і часто просто не встигали вчасно на них реагувати.
Ближче до середини тайму ірландці мали ще одну нагоду, але Кретаро не скористався помилкою Чеснакова. Одразу після цього Величко помилився на виході, але ірландці знову вибачили "Ворсклу". До речі, дії голкіпера під час кутових точно не додавали впевненості його команді - ще в першому таймі гостям вдався гол, котрий скасували через те, що при ударі по воротах гравець "Слайго" вистрибнув із допомогою партнера, але сама можливість моменту виникла саме після нечіткої гри Величка. І, як не прикро, вже після другої помилки прийшла і третя, але арбітр знову не зарахував гол у ворота "Ворскли".
Наприкінці гри Павлов нарешті випусив Сачка. "Нарешті", бо команда вже до цього збилася на тактику навісів, а зросту в атаці не вистачало. Це допомогло відвести гру від власних воріт, але не більше. Залишається сподіватися, що "ворскляни" були праві, говорячи, що все залежало від швидкого голу і забий вони його причини для критики не було б. Але загалом непогано було б мати й план "Б" на випадок, якщо забити одразу не вдається. У Павлова є тиждень, щоб підготувати такий план. А до цього буде дуже цікаво подивитися, який склад виставить тренер на гру проти іншого представника України в Лізі Європи, львівських "Карпат". Якщо "основу", то права нарікати на складний графік у Миколи Петровича не залишиться, особливо на фоні успіху тих же "левів".
