Третій тур чемпіонату України з футболу подарував нам низку цікавих матчів, інтрига в яких зберігалася майже до фінального свистка судді. І все ж, все могло закінчитися ще цікавіше.
А починалося все у зустрічі "Зорі" і "Олександрії". Новачок з першої ліги обнадіяв чимало глядачів своїм стартом: мовляв, команда не буде хлопчиками для биття - перемога над "Ворсклою", гідна гра з "Динамо". Закріпити враження команда могла в грі з луганчанами, які почали з двох поразок за посередньої грі в обороні. Однак цей матч показав, що не все так погано і для "Зорі", і не такі вже й потужні олександрійці. Так, до середини другого тайму трималася нульова нічия, а потім "Олександрія", як і в матчі, з "Динамо" пропустила. Пропустила - і виявилося, що гра йшла до першого голу. Буквально відразу ж "Зоря" забила другий і надалі шансів супернику практично не надала. Сподобалася у господарів зв'язка Білого і Силюка, які й створили обидва голи своєї команди. Нехай Максим іноді загравався, але це властиво багатьом молодим футболістам, а ось гравців, здатних взяти ініціативу на себе, в українському футболі не так вже й багато. Ще менше таких гравців з українським паспортом, тому не виключено, що Блохіну та його помічникам варто придивитися до молодого півзахисника. У гостей звично гостро діяв Таргамадзе, який був найпомітнішим у своїй команді до пропущеного гола, і його рейди правим флангом помітно напружували захист луганчан. Але, як відомо, один у полі воїн лише зрідка, так що результат закономірний.
Закономірний підсумок й київського дербі. З "Оболоні" здається, спали чари, що створили їй в минулому сезоні репутацію грози грандів. Захист став менш щільним, а з атакою справи поки що просто-напросто погані. В огляді минулого туру вже доводилося писати, що календар у команди на старті не солодкий (тріо учасників єврокубків) та глобальні висновки про перспективи "броварів" у сезоні варто робити трохи пізніше. Але поки не видно ресурсу, за рахунок якого вдалося б стабільно брати "свої" очки з рівними суперниками. Та ж "Олександрія" у матчі з "Динамо" виглядала цікавіше, так що Ковальцю варто задуматися над поповненням складу, благо до закриття трансферного вікна ще далеко. Що до "Динамо", то тут теж не все так добре, як може здатися після підсумкових 4:0. Гранд нашого футболу дуже довго не міг розкрити бляшанку, вибачте, захист "Оболоні" і вдалося це зробити лише після досить суперечливого голу. Найсумніше, що всі чотири голи "Динамо" в цьому матчі були забиті "на тоненького", що дало привід Луческу знову торкнутися улюбленої теми допомоги киянам. При цьому в бік відійшло те, що по грі у "Оболоні" практично не було шансів, а група атаки "Динамо" з виходом Гусєва показала пристойне взаємодію. Знову відзначився дублем Ідейе, були непогані в підіграванні Ярмоленко і Єременко, про рівень гри самого Гусєва краще промовчати, щоб не наврочити. От і не дивно, що солодка парочка недавніх потенційних лідерів команди Алієв-Мілевський елементарно не потрапила до складу через конкуренцію. Хотілося б, щоб подібний струс пішов на користь безперечно небезталанним гравцям.
Прикладом струсу дещо іншого роду може служити гра Сергія Самодіна в матчі, який відкривав першу суботню гру туру. "Кривбас" переміг "Іллічівець" перш за все завдяки старанній грі новачка криворіжців. Російський форвард непогано проявив себе, коли тільки прийшов в український чемпіонат, потім дещо відійшов у тінь. Сталося це багато в чому через покупки "Дніпром" сильних конкурентів в особі Селезньова, а потім і Гладкого, тому відправка в "Арсенал" виглядала логічною. Непоганий початок і там, а потім повторення історії - прихід однопланового з Сергієм Шацьких і втрата місця в основі запас. Тепер Самодін потрапив в ще один дружній "дніпрянам" клуб, тут конкуренції поки можна не боятися, а значить у нього є шанс розкритися. Головне - щоб мотивація зберігалася. Мотивація, якої не вистачало маріупольцям в цій грі. Чи то вдалий старт позначився, і "Кривбас" на тлі "Карпат" і "Арсеналу" вже не котирувався, чи то просто не змогли зібратися вже по ходу зустрічі. Адже навіть гол у ворота "Кривбасу" на рахунку орендованого командою Максимова "динамівця" Петрова, а самі по собі моментів "іллічі" створили вкрай небагато.
Втім "небагато" - поняття відносне. Ось, скажімо, у грі "Таврії" і "Металіста" по справжньому гольові моменти обох команд можна було порахувати на пальцях однієї руки. Колективи, які заслужено мають імідж атакувальних, віддали перевагу синиці в руках, не прагнучи бігти вперед і задавити суперника. Вичікування помилки суперника, звичайно, теж тактика, але в даному випадку інструментарію для "допомоги" супернику в створенні цієї помилки гравці не пред'явили. У "Металіста" чергову гру провалив Крістальдо, покупка якого, схоже, стає проколом. Так, аргентинець в кінцівці минулого чемпіонату забив 5 голів, але зробив це лише в двох матчах, а в ряді поєдинків просто марнує моменти. Від гравця, за якого віддали чотири мільйони євро, якось хочеться бачити кращу реалізацію. Єдине пояснення, що змушує вірити в світле майбутнє Хонатана в команді - відсутність в строю Тайсона і Бланко, яких він розуміє на поле краще хоча б у силу схожого менталітету і відсутність мовного бар'єру (португальська Тайсона досить близька до іспанської аргентинців).
Досить непогано проявив себе в матчі з "Чорноморцем" "Арсенал". Команда здобула класичну перемогу "на класі". Швидкий гол, потім майже відразу ще один, і нарешті третій - вже до середини першого тайму "канонірам" залишалося утримувати рахунок, з чим вони блискуче впоралися. "Чорноморець" поки що виглядає відверто неготовим до гри в "вишці". При амбіціях керівництва, яке налаштовувало команду на результати, що дозволяють мало не боротися за місце в єврокубках - провал. При цьому характерно, що єдине очко на старті команда здобула на виїзді - очікування введення в дію нової арени помітно нервує "моряків". Та й підтримка вболівальників на красені-стадіоні, якому зараз вибирають назву, повинна бути більш помітною. Щодо "Арсеналу", то тут варто відзначити захист команди, який другий матч поспіль не дозволяє забити суперникам. Ну, і гол Ковпака - рекомендуємо до перегляду.
Ще однією грою, де команди пробили "тотал", став поєдинок у Полтаві. "Ворскла" другий тиждень поспіль доводить, що паралельні гри в єврокубках не сильно напружують команду. З одним цінним уточненням - суперники повинні бути рівня північноірландського "Гленторана", де гравці могли не приїхати в Україну з-за відпустки або медового місяця. Пам'ятається, минулого року гравці "Карпат" до пори до часу теж давали бадьорі інтерв'ю, а ось восени в групі з "Боруссією", "ПСЖ" і "Севільєю" втомлювалися настільки, що в рідному чемпіонаті втрачали необов'язкові очки. Подивимося, як буде з "Ворсклою", але є думка, що ще один раунд - вже проти "просто" ірландців - команда пройде. Що буде далі - незрозуміло, але натякну, що Микола Павлов відомий як вельми практичний тренер, який не любить заганяти своїх гравців. Ось і з "Металургом" він випустив Кривошеєнка, Безуса і Янузі у другому таймі, і тріо не підвело - кожен забив по м'ячу. Захисники донеччан виступали в цих епізодах у ролі статистів, а під кінець не витримав навіть звичайно надійний Чечер, який заробив пенальті на Янузі. Загалом, П'ятенку є над чим працювати з обороною і, як стає зрозуміло гра на "нуль" в Одесі показовою не є.
Нарешті, два останніх матчі туру, які обіцяли сенсацію, варто розглянути разом. І "Волинь" проти "Дніпра", і "Карпати" проти "Шахтаря" відкривали рахунок, пропускали у відповідь, після чого в матчі забивався ще один гол, який і ставав вирішальним. Здавалося б, фортуна. От тільки лучани спромоглися на сенсацію насамперед через те, що продовжували гнути свою лінію до самого кінця. Так, команда грає не дуже різноманітно, про те які футболісти подобаються Кварцяному знають усі. Знав про це і Рамос, але другий раз за рік не зміг придумати протиотрути, що вже симптоматично. "Дніпро" ж вплутався в "англійський" футбол "Волині" і, що логічно, не досяг успіху. Все-таки і Антонов, і Матеус не кращим чином виглядають на "другому поверсі", а лідера на полі, який зміг би повернути команду до звичної манери дій, не виявилося. Тут і згадуються переходи в "Таврію" Назаренка та Калиниченка. Коноплянка, на якого без сумніву розраховували в клубі, поки не відійшов від насиченого минулого сезону і провалу на молодіжному Євро.
А ось у "Шахтаря" також опинився у важкій ситуації така людина знайшлася. Фернандіньо, помилка якого привела до голу Авелара, повів партнерів за собою. Дві гольових передачі і ще ряд корисних дій повністю спокутували провину бразильця. А от "Карпати" у другому таймі притиснулися до своїх воріт, сподіваючись на оборону. От тільки "біло-зеленим" відчутно не вистачає класного центрбека, який не панікував би при постійному тиску на ворота. Що з цим буде робити Кононов, який вважає за краще купувати гравців в атаку, незрозуміло. Знову орендувати когось, як в минулому році Чечера? Побачимо, але, здається, що до купівлі дійсно сильного і дорогого гравця в оборону клуб не готовий, вважаючи за краще підписати чергового гравця з дубля якоїсь іспанської команди.
Підсумкова збірна туру буде грати за схемою 4-4-2, яку використовує команда туру - луцька "Волинь":
Неділько - Каменюка, Монахов, Хачеріді, Федорчук - Кривошеєнко, Білий, Фернандіньо, Вілліан - Ідейе, Майкон
