Команди у звітній грі, чесно кажучи, трохи розчарували. Як для претендентів на високі місця, звісно, так-то рівень гри для нашого чемпіонат був помітно вище середнього. Що є цьому причиною - у одному реченні не скажеш, спробуємо пройтися по пунктах.
По-перше, спека. Важко грати, коли стовбчик термометра показує "за 30". І нехай гра і почалася о сьомій вечора, але Крим у липні - це Крим у липні. Гравцям було важко, і темп гри, і без того не надто високий, під кінець зустрічі зовсім впав.
По-друге, тренерські рішення. Альтман з Маркевичем навіть попри спеку не дуже хотіли ризикувати. Перший дві з трьох замін зробив вже у доданий час, а третю за кілька хвилин до цього. Команда в "Таврії" вікова і навіть суперактивний у першій половині другого тайму Шиндер небагато міг вдяти без підтримки партнерів. Щодо Маркевича, то він третю заміну так і не виконав, а дві інші... Валяєв і Ткачов гру, м'яко кажучи, не посилили.
По-третє, обережну гру міг "пришвидчити" суддя, але Арановський одразу у кількох епізодах приймав рішення на користь захисту, хоча, як мінімум, падіння у штрафному майданчику того ж Шиндера на початку другої 45-хвилинки заслуговувало на 11-метровий. Втім, слід віддати арбітру належне, він витримував свою лінію від початку і до кінця гри, Колліна має бути задоволений такою послідовності.
І нарешті самі футболісти забагато помилялися. Наприклад, дуже часто використовували довгі передачі, що принаймні для "Металіста" є не таким вже й звичним варіантом розвитку атаки. У харків'ян просто нема гренадерів, котрі могли б поборотися на другому поверсі з Монаховим, котрий показав гру високого рівня, а змагання в швидкості не виходили через налагоджену системі підстраховки кримчан. Щодо "Таврії", то Ідахор постійно приймав не оптимальні рішення. Найяскравіше - коли після прострілу Назаренка Лакі не зміг просто підставити ногу та переправити м'яч у порожні ворота.
Метушливість у діях була мабуть спричинена обережністю гравців, яку вони запозичили в тренерів. Футболісти відчували, що програвати у такій грі нікому не потрібно, а коли про це думають обидві команди, то нічия - найбільш ймовірний варіант розвитку подій. От тільки чи не зарано команди почали думати про результат, відсуваючи гру на другий план?
