Київське "Динамо" здобуло третю поспіль перемогу у гостях з рахунком 2:1. І втретє поспіль варто зазначити, що рівень гри, на який чекають вболівальники киян, команда демонструвала лише спалахами. При цьому, як виявляється, немає жодної різниці "основа" на полі чи умовний "другий" склад - виграш дається підлеглим Лужного однаково важко.
Втім, цього разу пов'язувати "Динамо" із Олегом Романовичем можна лише опосередковано, адже тренер через застуду не полетів разом із гравцями до Криму і безпосередньо керувати гравцями не міг. За такої гри не варто дивуватися, якщо стан здоров'я наставника не покращиться, а погіршиться. Цього разу головні проблеми були із реалізацією моментів.
Хоча, якби проблеми виникали зі створенням, все було б ще гірше. Адже грав другий склад киян, по суті, зі своїми "колегами" - більшість провідних гравців "Севастополя" Лещинський вирішив поберегти, відверто зізнавшися, що пріоритетом для нього є чемпіонат. Тож за володінням м'ячем та ударами по воротах першість "дубля" киян, чий рівень не варто й порівнювати з кримським, не підлягала сумніву. Питання було у завершенні атак.
Які саме моменти потрібні Зозулі та Ярмоленку, щоб забити, залишлося незрозумілим. Особливо варто відзначити Романа, котрий забив ударом, що здивував усіх, в тому числі і воротаря "Севастополя" Литовку. Зозуля просто не влучив як слід по м'ячу, той здійнявся у небо та залетів у ворота. У "простих" же ситуаціях форварду "молодіжки", здається, забивати було нецікаво - принаймні, тричі він мав "ховати" інтригу в зустрічі, але кожного разу "мазав".
Проте в українця хоч моменти були. У той час як Андре, котрий плакався про складнощі адаптації та недовіру з боку тренерів, просто провалив перший тайм. Єдина корисна дія - удар на доданій хвилині, після якого стався подвійний рикошет та м'яч залетів у ворота того таки Литовки. Оце так Ігорю "пощастило" - ніби й не винен у жодному з пропущених м'ячів, а "двушку" вийняв. Міг би, можливо, пропустити й "нормальні" голи, але, як вже зазначалося, сьогодні киянам бити у площину воріт було не дуже цікаво.
До неефективної гри атаки "Динамо" варто додати просто погану гру окремих гравців "групи захисту" команди. Якщо до Бетао та Михалика претензій мінімум, а Даніло просто не підтримував атаки, то Хачеріді з Гіоане "чудили" по повній. Євген регулярно втрачав позицію, штовхав суперників та тримав їх за футболки. Якщо додати ще й манеру поведінки з арбітрами, то просто дивує, що центрбек дограв до кінця зустрічі. Але й без нього вилучення у "Динамо" сталося. Гіоане просто провалив гру. Спочатку саме йому прокинув між ніг м'яч Нено, перед тим як віддати пас на Плешакова. Потім румун ще раз ледь не дозволив Юрію відзначитися. У другому таймі він навіть не зміг влучити по м'ячу, коли на виході неакуратно зіграв Литовка і Тіберіу залишалося вразити порожні ворота. І як апофеоз - дві жовті картки впродовж двох хвилин, друга з яких мала б стати прямою червоною - гра прямою ногою, і Поліщуку пощастило залишити стадіон власним ходом.
Які ж можна зробити висновки по цій грі? По-перше, схоже, що ігрова криза в "Динамо" вразила не лише звичних гравців стартового складу. Звичайно, можна списати проблеми з реалізацією та поганою грою окремих виконавців на дощ, котрий заважав футболістам, але, здається, справа все ж у банальній відсутності майстерності. У деяких її ще немає в достатній кількості, у деяких - вже немає. По-друге, схоже, що мільйони, которі Ігор Суркіс витратив влітку на "вундеркіндів" з Південної Америки запрацюють не в найближчій перспективі. Про Андре вже згадували, Бертольо теж, м'яко кажучи, не вразив, запоров вихід сам-на-сам на початку гри і знітився. Для гравців з такими цінниками дуже мало. І, нарешті, третє - схоже, що Коваль стає у воротах "Динамо" незамінним, принаймні, до одужання Шовковського. Кичак не виручив в ситуації з голом "Севастополя", кілька разів помилився під час гри на виходах, коротше кажучи, не вразив. Що ж, подивимося, що буде з усією цією купою проблем робити Лужний. Не впорається найближчим часом - дивитися будемо недовго.
