Незважаючи на мінімальний рахунок, представник України програє без шансів.
Нелегко було футбольному Дніпропетровську пережити події останньої неділі - надто багато емоцій було залишено на стадіоні в той вечір. Але чотирьох днів на відновлення вистачило, тим більше тут "зовсім інший турнір" (довго ще Володимиру Безсонову згадуватимуть ту славнозвісну прес-конференцію). І сьогодні місто, відклавши вбік усі переживання чемпіонату України, жило Лігою Європи.
Дніпропетровськ згадував історію поєдинків із поляками, обговорював новачка клубу (є в "Дніпра" така традиція - щоліта купувати непотрібного "Шахтареві" форварда, вже 4 роки поспіль), ну і, звісно, чекав приїзду гостей. Було анонсовано, що матч відвідає понад тисяча поляків, однак надзвичайних ситуацій у місті помічено не було.
Ну і традиційна забавка напередодні матчів - спробувати вгадати склад, який виставить Безсонов, особливо в світлі повідомлення про проблеми Феррейри та Ротаня, дискваліфікації Коноплянки і приходу Гладкого. Аргентинець зміг почати гру зі старту, місце ж на правому фланзі півзахисту зайняв Павло Пашаєв. Ну і новачка з Донецька вирішили одразу кинути в бій, в парі з його кумом Євгеном Селезньовим.
Доки команди виходили на поле, фан-сектор господарів за допомогою модульного шоу закликав їх «до бою». Але бій почався зовсім не на користь "Дніпра". Диктор встиг оголосити лише половину складу господарів, а Антон Каніболоцький вже виймав м'яча з сітки воріт. Стандартне положення - навіс зі штрафного у район 11 метрів, де один стоїть колумбієць Мануель Арболеда. Удар головою - 0:1.
І подальший хід матчу показав, що гол був зовсім не випадковим. Можна сказати, що перший тайм пройшов під повним контролем "Леха".
На старті чемпіони Польщі раз за разом створювали небезпеку біля воріт українців, а пізніше заспокоїлися, пропонуючи українцям самим щось створити. А ті не спромоглися ні на що інше, як усіма способами намагатися віддати м'яча Селезньову. Вдавалося рідко - поляки успішно перекривали і повітря, і низ, відрізавши і 11-го номера, і його напарника по нападу від решти команди.
Не вистачало Коноплянки з його вмінням обійти суперника на швидкості - Пашаєв рівносильною заміною стати не зумів. Так само мало небезпеки походило й з лівого флангу - Феррейра дійсно був не в найкращому стані, і в перерві був замінений.
Після перерви "Дніпро" заграв трохи веселіше. Так, через 10 хвилин гри Павло Пашаєв спромігся на класний прохід по правому фланзі і прострілив на вхід до штрафного майданчика. Однак ні Гладкий, ні одразу ж Кравченко переграти боснійського воротаря поляків не змогли. А Пашаєв, віддаючи передачу, отримав травму, і одразу ж на поле вийшов третій форвард Гоменюк.
Час ішов, рахунок не мінявся. По самовіддачі до дніпропетровців не можна пред'явити претензій, бажання відігратися було хоч відбавляй. Однак проти такої грамотної гри, яку показав "Лех", одного характеру було замало. Не вистачало у діях "Дніпра" саме організації, холодного розуму. Під кінець матчу поляки вже дозволили українцям проводити майже весь час на своїй половині, але користі нуль - "дніпряни" часто самі віддавали м'яча суперникові. Надто багато емоцій, надто багато браку.
Лише щасливий випадок міг врятувати "Дніпро" від поразки. Це міг бути постріл Шахова з лінії штрафного на 90-ій хвилині, але це була штанга. Могла бути свіча над воротарським "Леха", але м'яч впав біля оборонця, а не Гоменюка. А найбільш схожим на цей випадок був удар Селезньова у поперечку на 94-ій хвилині. Але щасливий випадок так і не стався.
Це зовсім інший турнір. Якщо в чемпіонаті України "Дніпру" вдавалося задавити суперників авторитетом, то тут він виявився безсилим перед тактично грамотною грою польського чемпіона.
