У матчі, більше схожому на битву на полі та навколо нього, "Дніпро" зазнає першої поразки у сезоні.
Кожного року, коли оголошують календар матчів на наступний сезон, уболівальники кожного клубу перед тим, як детально вивчити його, у першу чергу швидко шукають очима матч із тим самим, особливим, найпринциповішим суперником. Для когось це ігри з «Динамо», «Шахтарем» чи «Карпатами». А вболівальники «Дніпра» і «Металіста» цього року зупинили свої погляди саме на 6 турі, що має відбутися 14 серпня.
На такі матчі не ходять дивитися футбол як змагання тактичних схем і технічних умінь футболістів. Глядачі йдуть на такі матчі, щоб стати свідками битви на футбольному полі, щоб побачити, як їхня Команда або без жалю знищує суперника, або бореться з ним до останньої секунди і останньої краплі крові. І, не зважаючи на безпрецедентні для матчів «Дніпра» ціни (ще ніколи на жоден матч найдешевші квитки не коштували 20 грн), матч відвідало 22 тисячі дніпропетровців та кілька сотень харків'ян, які стрункою колоною автобусів проїхали перед матчем по місту, показуючи перехожим у вікна хитросплетіння з пальців рук.
Гравці команд, безперечно, теж знали, що сьогодні їх чекає не гра, а бій. Господарі навіть вийшли на поле у чорних футболках з написом на грудях «Дніпрянин» - саме такі футболки є візитною карткою «основи» фанатського руху «Дніпра». Самі фанати в цей час підіймають банер із закликом битися за цей напис. І нарешті битва почалася.
Битви було багато, футболу було мало. Команди чіплялися за м'яч на кожному клапті поля, і як наслідок - до ударів по воротам справа майже не доходила. У першому таймі варто відмітити лише момент Девіча, коли той, забутий обороною, пробив поруч зі стійкою.
Після затишшя перерви пристрасті продовжили розпалюватися з новою силою. Не минуло і п'яти хвилин другого тайму, як після кутового Андрій Русол влучив у поперечину воріт Старцева. У ці хвилини навіть здалося, що «Дніпро» нарешті розпочав штурм ворожих воріт. Аж раптом «Металіст» відповів зовсім несподіваним голом. Півзахист «дніпрян» дозволив гостям спокійно вивести м'яча зі своєї половини поля і відправити у прорив Фініньо. Бразилець втік від Лобжанідзе і відправив м'яча у ближній кут воріт Каніболоцького. Стадіон замовкає, а гостьовий сектор цілком очікувано на радощах загоряється пронесеною піротехнікою. Але чого, мабуть, ніхто не чекав, так це того, що один з цих палаючих фаєрів одразу ж полетить у сусідній сектор з місцевими вболівальниками! Нагадаю, стадіон був майже повним, і палаюча трубка влучила прямісінько у спину одному з глядачів. Частина місцевих вболівальників одразу ж евакуювалась у сектори подалі від гостей, а решта відповіла арт-обстрілом пляшами з водою та взагалі всім, що не відібрали при вході міліціонери. Гості, не довго думаючи, одразу ж відправляли все, що до них прилітало, назад. Кілька хвилин погляди глядачів на стадіоні були прикуті до цієї перестрілки над головами бійців міліції, які з байдужістю спостерігали за цим процесом.
А тим часом на полі картина матчу змінилася. «Дніпро» кинув свіжі сили у напад, а «Металіст» увімкнув режим затримки часу за будь-якої нагоди. Це і заміна форварда Девіча на захисника Бордіяна, і затримка часу при будь-якому вкиданні чи вибиванні, за що свою картку отримав Старцев, і падіння з пекельними муками після кожного доторку з гравцями господарів. Нещодавно Маркевич згадував про деякі проблеми дніпропетровського газону, однак здалося, що його підопічним він припав до душі - надто вже часто і довго вони на ньому відпочивали. Особливо це сподобалося Обрадовічу, який у решті решт перестав чекати, коли ж хтось із «дніпрян» піде з ним у стик, і став банально врізатися у спину комусь з гравців господарів, після чого як підкошений падав, помираючи від болю.
Та, не зважаючи ні на що, «Дніпро» притискав гостей все ближче до воріт, а температура на трибунах наближалася до точки кипіння. Вибух назрівав, і стався він на 84-ій хвилині. Гоменюк справа навісив м'яч до воротарського майданчика. Селезньов на межі офсайду, але, як здалося з повтору, все ж без нього відірвався від лінії захисту і відгукнувся на навіс одночасно зі Старцевим. Максим вже встиг взятися за м'яч витягнутими руками, але Євген пролетів перед кіпером і головою вибив шкіряну кулю з них, при цьому чиркнувши сідницями живіт воротаря. Старцев м'яча випустив, і Селезньов ногою з лічених сантиметрів добив його у ворота.
Колишній воротар «Дніпра», а нині харків'янин лежав на газоні і тримався за живіт, нібито там в нього ножова рана. Епізод дійсно спірний, але в цей час арбітр матчу Даньковський разом зі своїм асистентом одностайно зафіксували взяття воріт і побігли до центру поля. Але ні тому, ні іншому далеко забігти не вдалося, адже, як сказав би Максим Калініченко, тут же налетіли «жовті чайки». Головний арбітр дав слабину під палаючим поглядом Обрадовіча і, підійшовши до бокового, кивнув гравцям у жовтому: хай буде по-вашому. Абсолютно незрозуміло, чим, окрім тиску, можна пояснити таку зміну суддівського вердикту, адже хвилину тому сумнівів ні в кого з бригади арбітрів не було. Тут уже господарі всією командою оточують Даньковського, але вдруге прислухатися до гравців той уже не збирався.
Не прислухався він і до глядачів, які почали обзивати його останніми словами і закидати пляшками з водою. Лише пауза через це на пару хвилин затягнулася, доки арбітр перечекав, коли у населення закінчаться боєприпаси.
Ще 5 хвилин лишалося у «Дніпра», щоб знову зрівняти рахунок, однак більше аргументів у гравців у білому так і не знайшлося. Фінальний свисток, і свист глядачів на адресу арбітра змінюється оплесками гравцям команди, які не досягли результату, але боролися до останнього. А фанати «Металіста» лишилися святкувати перемогу, яка через кілька днів дозволить їхній команді зберегти очковий баланс вище нуля.
