"Чорноморець", який у цьому сезоні бореться за місце під сонцем, тобто за місце у вищому дивізіоні, продемонстрував рівну гру у матчі з лідером. Одесити виглядали нічим не гірше від іменитого суперника, активно і сміливо йшли вперед та цілком могли вигравати матч. Як мінімум нічию господарі заслужили.
А київському "Динамо" відверто необхідна внутрішній струс команди, адже з такою грою захисту бути битим "Барселоною" столичному гранду на полі стадіону імені Лобановського. При всій повазі до Андрія Баля - ну не той рівень у гравців його команди, щоб двоє захисників "Динамо" разом з Шовковським не могли втримати одного Мельо. І не мають права ні Шевченко, ні Ярмоленко стільки хибити на рівні чемпіонату України.
Щодо останнього виникає все більше питань - чому саме Валерій Газзаєв так вперто ставить хавбека у стартовий склад - Андрій є абсолютним рекордсменом команди за зіпсованими моментами.
За перший тайм, який минув у млявій повільній грі, варто загадати тільки стартову невпевнену гру Шовковського (невже побачення з кумом Ващуком так розхвилювало супердосвідченого СаШо?), невдалими діями згаданого вже Ярмоленка та провалами у захисті "Динамо". Кияни, щоправда, теж могли реалізовувати свої можливості, - варті уваги удар Алмейди на 23 хвилині (біля дев'ятки), момент, створений Шевченком на 38 хвилині, коли Ярмоленко після скидки Мілевського пробив по горобцям із дуже вигідної позиції. Також був удар Юссуфа головою після навісу Маграо, але він також пішов не "в рамку".
А от одесити мали серйозніші нагоди. Спочатку захисники "Динамо" "розім'ялися", випустивши Левигу на ударну позицію (Руслан не зміг пробити), а потім Мельо втік від Юссуфа-Атанди, але пробив прямо у Шовковського.
Другий тайм приніс зовсім інший темп та набагато цікавішу гру. Кияни не збиралися відтягувати розв'язку на кінець матчу і одразу полетіли вперед. Це дало вільний оперативний простір Бідненку, Мельо та Балашову, які разом з усією командою стали суттєво активнішими.
Після двох сейвів у виконанні Руденка (двічі бив явний лідер команди Шевченко), захисники гостей зробили подарунок команді Баля. Мельо міг сам виходити на Шовковського, але в останній момент пригальмував, віддав точну передачу на вихід Балашову. Віталій чомусь не покотив м'яч повз Шовковського а вирішив влупити у груди воротарю.
Ще за 13 хвилин мав забивати Бідненко. Але Руслан явно не очікував, що опиниться на межі воротарського сам на сам із Шовковським, тому приймав передачу Левиги зі штрафного спиною до воріт. Спроба пробити п'яткою лише підправила м'яч над а не у ворота.
На 80 хвилині непоганий удар після сольного проходу видав Олександр Якименко, однак йому трішки забракло влучності. А ще за хвилину на побаченні з СаШо опинився Левига, видно, злякавшись такого щастя, Руслан перекинув ворота. На 85 хвилині Мельо накрутив одразу двох захисників та Шовковського, віддав точний пас у центр штрафного на вільного Якименка. Але Сашку явно "засвітила" слава Ярмоленка і він пробив повз ворота.
"Динамо" до останніх хвилин матчу нічого не могло вдіяти з таким "Чорноморцем". Атаки були беззубими, рідкісні влучні удари Шевченка витягував Руденко. Не виправдав надій і Артем Кравець, який, вийшовши на заміну, запам'ятався лише зіпсованим виходом на кіпера одеситів.
Можна сказати, гол Юссуфа на 89 хвилині виглядав зовсім нелогічно, суто за футбольним правилом - не забиваєш ти... Вкотре спрацював "гравець заміни" Гіоане, саме з його пасу Айяла зумів вискочити з-за спини захисника.
Далі "Динамо" на класі довело матч до переможного завершення, що однак, не применшує побоювання за протистояння з "Барселоною".
"Чорноморець" - "Динамо" - 0:1 (0:0)
Гол: 0:1 - Юссуф (89)
"Чорноморець": Руденко, Федорів, Бідненко, Шандрук, Бондаренко, Левига, Ващук, Балашов (Якименко, 70), Ребенок, Гришко (Мельник, 63), Мельо
"Динамо": Шовковський, Вукоєвіч, Шевченко, Мілевський, Єрьоменко, Михалик (Кравець, 64), Маграо, Юссуф, Нінковіч (Гіоане, 79), Алмейда, Ярмоленко (Гусєв, 82)
Попередження: Ребенок (6), Вукоєвіч (60), Єрьоменко (73)
