Власне, "Динамо" перемогло і перемогло зовні легко. Але тільки зовні. Та кількість нереалізованих моментів, що сьогодні мали кияни просто не може радувати прихильників чемпіона України напередодні матчу з "Барселоною". А ще пенальті… Втім про все по порядку.
З перших же хвилин гри "Зоря" дала зрозуміти киянам, що не планує всю гру відсиджуватися у власних воріт, а спробує знайти щастя і у штрафному майданчику Богуша. Перші десять хвилин саме гості володіли територіальною ініціативою, щоправда, так і не змігши нічого створити. Був лише напівмомент у Джихані, якого виводили на ударну позицію партнери, але албанця випередив воротар "Динамо".
Решту часу ситуацію на полі диктували вже підопічні Валерія Газзаєва. Господарі чим далі, тим все більше притискалися до воріт Шуховцева, проте після серії комбінації зробити точний пас на вільного гравця у киян ніяк не виходило - по-перше, непогано захищалася "Зоря", а по-друге господарі не особливо берегли свої шанси на взяття воріт, постійної розтринькуючи їх.
Як відомо, коли команда не може забити, на допомогу приходить дванадцятий гравець. Проте, цього разу мова йде зовсім не про вболівальників клубу, а про арбітра матчу Ігоря Покидька, який волею-неволею допоміг "Динамо" призначенням ну дуже сумнівного одинадцятиметрового. Ситуація була така: Олег Гусєв під опікою Омоко вривався до штрафного майданчика "Зорі" і, вже забігши впритул до лицьової лінії, просто впав. Суддя, який знаходився далеченько від епізоду, послухався думки лайнсмена і вказав на точку. Мілевський же пенальті виконав бездоганно, пробивши точно у дев’ятку воріт Шуховцева – 1:0.
Решту першого тайму «Динамо» провело у тому ж спокійному ритмі, особливо не намагаючись подвоїти рахунок, але володіючи суттєвою територіальною перевагою. Виключенням був лише Гусєв. Олег робив і подачі, і простріли, і навіси, але партери його "занадто велику" активність так і не зрозуміли.
Був у першому таймі ще один важливий епізод. Перед голом у боротьбі з Дураєм по обличчю отримав Шевченко. Деякий час Андрію, лице якого було стікало кров’ю, лікарі намагалися надати допомогу, але врешті-решт Газзаєв, не бажаючи ризикувати одним з лідерів команди, замінив його на Нінковіча. Втім, не думаю, що вболівальникам слід сильно хвилюватися за здоров’я Андрія – заміна абсолютно не виглядала обов’язковою, і у грі проти «Барселони» Андрій має з’явитися навіть без захисної маски.
Другий тайм запам’ятався в першу чергу активністю Гіоане, який вийшов на заміну замість Ярмоленка. По-перше, саме Тіберіу втілив всі старання "Динамо" у другий гол. Після подачі Єрьоменка румунський півзахисник ефектним ударом ножицями вбив м’яч у сітку – шансів зреагувати на удар у Шуховцева було відверто небагато.
По-друге, саме він мав класти у ворота "Зорі" третій м’яч. Спочатку Тібі з вбивчої позиції пробив повз ворота, а згодом з його черговим ударом впорався Шуховцев.
А що ж луганчани? А вони наприкінці матчу згадали, що теж планували забивати. Команда Юрій Ковеля все частіше стала перебувати на половині поля "Динамо" і навіть змогла заробити пенальті, про справедливість якого, судячи з трансляції на телеканалі ТЕТ говорити дуже важко. Втім, Мілько поразити ворота Богуша так і не зміг – Станіслав з ударом півзахисника "Зорі" впорався на відмінно. На цьому, власне, гра і завершилася.
Можна констатувати, що "Динамо" здобуло впевнену перемогу, але якщо пофантазувати: а що б було, не признач Покидько пенальті у ворота "Зорі" і забий Мілько свій одинадцятиметровий? Але це вже риторичне питання…
