Чутки про різке незадоволення частини клубів прем'єр-ліги станом справ у вищому дивізіоні українського футболу виплеснулися з-під килиму на поверхню. Можна сказати, історичне протистояння по лінії Київ - Донецьк в українському футболі тепер загрожує існуванню Ліги, і ліги найвищої, яка мала об'єднувати інтереси усіх шістнадцяти власників клубів.
Повернемося до передісторії. До створення прем'єр-ліги український футбол мав свій екватор: федерація належить братам Суркісам (вони ж представляють київське "Динамо"), професійна футбольна ліга - Рінату Ахметову (минулий її голова Равіль Сафіуллін особливо не приховував свою приналежність до "донецьких").
Як справедливо зауважив Ігор Коломойський - футбол це лише дзеркало нашої країни. Протягом останніх двох років у бізнесових диспозиціях братів Суркісів сталися значні зміни, пов'язані передусім із зникненням з політичної арени СДПУ (о). З одного боку втрата потужного владного лобі у найвищих ешелонах влади, з іншого - неможливість "вписатися" у полярний політичний розклад ("помаранчеві" проти "донецьких"), похитнули бізнес "київського клану". Непрямо на це вказують два факти: офіційним спонсором київського "Динамо" став "Приватбанк", а телеканал ТЕТ, який належав Суркісам, перейшов у власність Коломойського. За чутками, зближення двох фінансових груп стало настільки тісним, що нібито варто говорити про злиття бізнесу.
Фактичний союз Суркіси-Коломойський проявив себе під час процесу створення прем'єр-ліги. За ідеєю, нове об'єднання передусім мало вивести спортивну боротьбу футболістів з-під впливів двох потужних груп - Суркісів та Ахметова. І вже в другу чергу почати приносити прибутки. Однак, фінансово-футбольні клани так і не змогли домовитися про більш-менш мирне співіснування.
Професійна футбольна ліга, яка при створенні нової УПЛ втрачала будь-які принади в очах Ахметова, була віддана без бою - Равіля Сафіулліна "пішли", поставивши нейтральнішого до ФФУ Святослава Сироту.
А от за прем'єр-лігу розгорнулася справжня війна. Схоже, що Суркіси відчули можливість повернути у свою зону впливу вищій дивізіон, яким раніше займалася "ахметівська" ПФЛ. І лише зараз стало очевидним, чому за більш ніж рік від першої зустрічі президентів клубів, ліга так і не отримала повноцінного керівника, не змогла створити єдиний телевізійний пул та вирішити багато інших болючих тем нашого футболу. Причина - два клани досі ведуть малоприкриту війну за контроль над лігою.
З одного боку, і це стало видно під час голосування за кандидатів на керівника Ліги у березні цього року, розташувалися клуби "Динамо", "Дніпро", "Кривбас", "Арсенал" та "Таврія". І якщо присутність тут перших двох цілком зрозуміла, то про "Кривбас" як про філію "Дніпра" і фактичну приналежність Коломойському неофіційно кажуть не один рік. А київський "Арсенал", який змінив свого рятівника Вадима Рабіновича на мера Києва Леоніда Черновецького (офіційно), а неофіційно - на пайову власність того ж Коломойського і Черновецького, і таким чином опинився "в обоймі" дніпропетровського олігарха. Примітно, що на власність трьох (як там поживають норми УЄФА щодо власників?) клубів непрямо вказує і той факт, що на зимові збори три команди летіли одним літаком. До прихильників Рабіновича примкнув і клуб кримської компартноменклатури Багрова та Куніцина.
З іншого боку - сім клубів, які підтримали іноземного кандидата Томаса Курта. Автор не збирається порівнювати професійні якості екс-керівника групи найбільш впливових клубів Європи (G-14) та екс-власника київського "Арсеналу", адже підтримка того чи іншого визначалася не цими факторами. Достеменно відомо, що Курта підтримав "Шахтар". Можна припустити, що луганська "Зоря", яка на той момент належала однопартійцю Ахметова покійному Валерію Букаєву, також підтримала Курта. Цілком ймовірно, що проти Суркісів пішов давній їх антагоніст Петро Димінський із "Карпат", а також одеський "регіонал" Леонід Клімов ("Чорноморець").
Також відомо, що на початку березня зі своєму позицією не визначилися чотири клуби, серед яких "Металіст" Олександра Ярославського та донецький "Металург" Сергія Тарути.
Чому Коломойський і Суркіси вирішили підтримати непопулярного у народі та ЗМІ сумнівного футбольного професіонала Вадима Рабіновича, який запам'ятався в "Арсеналі" лише дешевими шоу? Можливо, відповідь лежить у зовсім іншій площині - площині національній? Адже не є таємницею, що саме на цьому тлі тоді керівники двох клубів знайшли спільну мову.
Не дивно, чому Томас Курт відмовився влазити в ці українські футбольні фронти. Який футбольний функціонер, що хоче мати майбутнє у Європі, зіпсує свою репутацією співпрацею із тим чи іншим кланом?
Прем'єр-ліга на чолі із в.о. Віталієм Даніловим та обидві зацікавлені сторони опинилися у патовій ситуації. Бо Рабіновича однозначно не підтримала би більшість клубів, навіть якщо його підтримали би "Металіст" та "Закарпаття" (яке вийшло у прем'єр-лігу) Нестора Шуфрича. Але останній давно змінив політичні уподобання з "об'єднаних" на "регіональних".
Цікаво, що у цій ситуації стало відомо, що Віталій Данілов таки хоче зберегти свою посаду на чолі ліги, адже його ФК "Харків" вилетів з вищого дивізіону.
Приводом для початку відкритих "розборів" став останній виконком ФФУ. На засідання несподівано завітав Ігор Коломойський, який без вступу заявив про вимогу "Дніпра" призначити президентом прем'єр-ліги Вадима Рабіновича. І навів аргумент: "Якби у другому турі президентських виборів Янукович зняв свою кандидатуру, то президентом України оголосили би Ющенка". Окрім того, мільярдер заявив про те, що теперішнє керівництво ліги себе дискредитувало і змагання наступного сезону перебувають під загрозою зриву.
Опосередковано позицію Коломойського підтримав президент ФФУ Григорій Суркіс, який, втім, не забув наголосити, що федерація визнає будь-яке рішення власників клубів. Однак, така позиція Суркіса-старшого виглядає трохи дивною. І ось чому: після рішення УЄФА про міста-господарі Євро-2012, яке викинуло Дніпропетровськ на убзіччя, натомість давши Харкову можливість провести турнір, між Коломойським і Суркісом відбувся сильний конфлікт. А дніпропетровські телеканали навіть випустили образливі для керівника федерації сюжети. Втім, чого не трапляється у нашому футболі? Може, Григорій Михайлович та Ігор Валерійович знайшли щось, що важливіше за чвари через чемпіонат Європи?
Схоже, саме рішення УЄФА щодо Харкова дало привід для зміни позиції Ярославського. Суркіс дістав із кишені ще одного джокера - лист "Металіста", який вимагає, щоб жоден із кандидатів, які брали участь у першому турі виборів президента ліги у Львові, не міг балотуватися далі.
"Є декілька клубів, які вимагають призначення президентом прем'єр-ліги Рабіновича", - додав Суркіс.
Ще одним аргументом керівника федерації став аргумент самого Рабіновича, який він колись висував проти німецького фахівця: "Я вважаю, що зробити президентом Прем'єр-ліги іноземця в країні, що збирається приймати Євро-2012, було б не правильно", - буквально дослівно процитував екс-керівника "Арсеналу" Суркіс.
Заява "Металіста", яка була озвучена на засіданні, дуже важлива у боротьбі за лігу. Адже за умови виконання вимог клубу Ярославського вибори президента УПЛ відбудуться на безальтернативній основі. Логічно вписується у гру Коломойського і Суркіса і шалений тиск на Віталія Данілова щодо прискорення процесу обрання президента. Адже нинішнє керівництво ліги знову звернулося до спеціалізованої компанії щодо пошуку кандидатів, а в умовах часового цейтноту їм навряд чи вдасться знайти людину калібру Томаса Курта.
Ще одним конфліктним питанням виявилася кількість легіонерів на полі у новому сезоні. За словами Григорія Суркіса, він отримав пропозицію від одного із провідних клубів "заморозити" посилення ліміту на легіонерів на три роки (сім водночас на полі). При цьому він натякнув саме на "Шахтар".
"Зважаючи на блискучий виступ нашої збірної, особливо в останньому матчі, напевне, треба дозволити у чемпіонаті грати із десятьма легіонерами. Тоді, напевне, якість нашого футболу одразу зросте", - заявив Суркіс, наголосивши, що це суперечить регламенту ФФУ.
Жодного рішення щодо ситуації у прем'єр-лізі виконком не прийняв. Однак Коломойський, Данілов і Суркіс досягли усної домовленості, що дата скликання Стратегічної Ради ФФУ, куди запросять власників клубів, буде визначена протягом найближчого тижня.
А тим часом, більшість організаційних питань нового чемпіонату досі не вирішені. Хоча б таж атестація футбольних клубів - як там поживають стадіони у "Арсенала", "Закарпаття" та "Оболоні"? Який буде розклад матчів вищого дивізіону? Зрештою, скільки буде грати легіонерів? Відповіді на усі ці питання прямо залежатиме від результатів підкилимної боротьби двох українських футбольних "армій".
