"У "Дніпрі" все спокійніше, приземленіше, і такого тиску, як у "Спартаку", немає. Подібний спокій, можливо, навіть йде на шкоду команді. Нам потрібно проникнутися ідеєю великих перемог.
Контракт з "Дніпром" уклав на три роки. Я так і хотів - подовше. Ось вже місяць пройшов. Пролетів, він, до речі, дуже швидко: зіграли сім або навіть вісім ігор - у Росії я стільки за останніх півроку не награв.
Незвично тут те, що ігри "Дніпра" не викликають такого ажіотажу, до якого я звик у Росії. Кликав мене сюди Олег Протасов, і попрацювати з ним було б дуже цікаво, але, на жаль, практично не довелося. Проте злукавлю, якщо скажу, що дуже здивувався його відставці. Спілкуючись з новими партнерами і навколофутбольними людьми, розумів, що в команді не все гаразд. Невпевненість, нервозність висіли у повітрі, і відчувалося, що зміни не за горами. Безсонов дуже відрізняється від Протасова. Це яскравий представник української тренерської школи.
Український чемпіонат сильно відрізняється від російського. Але не скажу, що він слабкіший. Слабкіше навколофутбольна складова - інфраструктура, ажіотаж, показ матчів. Мені здається, що в цьому плані Україні є чому повчитися в Росії. Сам же футбол тут дуже специфічний, базований на високій фізичній підготовці. Головна відмінність - наявність цілої низки команд, які і самі не грають, і супернику не дають. У російському чемпіонаті такого вже немає - там в кожного клубу свій почерк, свої амбіції, і в зустрічах з лідером майже ніхто вже не думає лише про те, як відбитися.
Суддівство тут небагато лояльніше: сам футбол набагато жорсткіший, і якщо показувати жовті картки так само, як в Росії, то матч з необхідним комплектом гравців можна і не завершити", - розповів Калиниченко в інтерв'ю "Спорт-Экспресс".
