- Олексій, ваш перехід виявився сюрпризом для широкої футбольної громадськості, наскільки несподіваним він став особисто для вас?
- Я народився і виріс у Донецьку, усе життя відіграв у "Шахтарі" і залишати його було непросто. Але на те я і є футболістом-професіоналом, щоб бути готовим грати там, куди закидає доля. Був би аматором, напевно все життя і грав би в Донецькій області. А зараз я вже гравець "Дніпра" і повинний зробити усе від мене залежне, щоб досягти тієї мети, що поставило керівництво клуба перед командою.
- Ваші переговори з клубом зайняли небагато часу. Що вийшло - ви відразу погодилися на умови клуба, або, навпаки, клуб на ваші?
- Довго роздумувати мені не довелося, тому що з усіх можливих варіантів продовження кар'єри варіант із "Дніпром" був найбільш серйозним. Для мене це найбільш вигідний варіант у тім плані, що не прийдеться адаптуватися до якихось умов. Я знаю особисто 90 відсотків гравців команди, тому з перших же тренувань почну показувати усе на що здатний. Єдиний мінус - це те, що дуже давно вже не грав.
- Ви були в курсі того, що "Дніпро" був зацікавлений у вашій кандидатурі і раніше?
- Так, я знав, що "Дніпро" цікавився мною. Але в той момент часу я не був готовий перейти сюди. Команда і тоді за потенціалом була готова боротися за золоті медалі, але я не вірив у те, що "Шахтар" і "Динамо" пропустять дніпропетровців поперед себе. Зараз же, думаю, досягнення високих цілей цілком можливо. Минулий чемпіонат "Дніпро" почав дуже здорово і шанс поборотися, принаймні, за місце в зоні Лізі Чемпіонів мав гарний. Але й у конкретно узятій грі проти більш сильного суперника буває так, коли команда швидко відкриває рахунок, але потім не вірить у те, що можна успішно завершити цю зустріч і зрештою програє. Напевно, щось подібне і відбулося в підсумку з "Дніпром".
- Зі знайомими хлопцями з команди вже поспілкувалися?
- Так, тим більше, що з деякими з них я підтримував відносини і до свого переходу.
- А з головним тренером команди відбулася бесіда?
- Олег Валерійович дізнався про мій стан. Я сказав, що на сто відсотків, напевно, зараз не готовий, але десь 75% готовності є. Останнім часом я тренувався в "Шахтарі-2" під керівництвом фахівця з фізичної підготовки. Але з головною командою після повернення з Німеччини я не працював.
- Як узагалі сприймали "Дніпро" у "Шахтарі" коли ви грали за донецьку команду?
- У "Дніпру" тільки останнім часом почали з'являтися легіонери, а до цього команда базувалася на кращих гравцях українського чемпіонату, була однією з базових для збірної. Ну а що виділяє українських гравців? Самовіддача, здатність битися до кінця не шкодуючи ні себе, ні суперника. Тому "Шахтареві" завжди було складно грати з "Дніпром", особливо тут, у Дніпропетровську. За самовіддачею і самопожертвою "Дніпро" частенько перевершував "Шахтар".
- Якісь матчі проти "Дніпра" можете виділити?
- Я розумію, що це не викликає задоволення уболівальників моєї нової команди, але ігри проти "Дніпра" мені давалися. Ще коли мені було 19 років, забив два м'ячі "Дніпру" тут на "Метеорі". Були ще голи у фіналі Кубка, у півфіналі в донецькому матчі, коли в підсумку виграли 2:1, а також два голи в одному з матчів чемпіонату в Донецьку. Сподіваюся, що також вдало тепер для мене будуть складатися і гри проти "Шахтаря" у футболці "Дніпра".
- Андрій Воробей, переходячи в "Дніпро", говорив, що для нього особливо важливо забити "Динамо" і "Шахтареві". У вас є такі думки?
- Ні, таких думок немає. Я ж не можу виходячи на поле в якійсь звичайній грі, говорити, що сьогодні можна і не забити. В ідеалі якщо ти виходиш у сезоні 20 разів на поле, 20 голів і повинний забити. У кожній грі я ставлю перед собою ціль забити. Якщо виходжу на заміну, то, принаймні, повинний підсилити гру.
- Не секрет, що у фанатів "Дніпра" і "Шахтаря" недружні відносини. Ви готові до того, що вас, принаймні, спочатку вас можуть сприймати негативно, що було, до речі, і у випадку з Воробеєм?
- Чесно кажучи, коли мені Андрій сказав про ворожі відносини фанатів, для мене це було новиною. Уболівальники вправі мати якусь свою оцінку, але в основній масі вони, якщо ти зіграв погано, так і скажуть, але і якщо в тебе було в грі всі добре, це теж відзначать. Звичайно, мені хотілося б, щоб мене якось відразу підтримали, але якщо спочатку цього не буде, нічого страшного. Буду намагатися завойовувати симпатіями грою і голами.
- Для вас узагалі мало якесь значення те, що в "Дніпрі" грає Андрій Воробей?
- Звичайно. Повторюся, я знав багатьох хлопців з "Дніпра", але приємно коли поруч з тобою знаходиться людина, яку ти знаєш з юнацьких років і яка може щось тобі підказати, і необов'язково в грі. Я радий, що буду з Андрієм грати в одній команді.
- У "Шахтарі" якось попрощалися з вами?
- Ні, нічого особливого не було. Що стосується хлопців з "Шахтаря", то багато хто телефонував, поздоровляв.
- Олексій, розкажи, будь ласка, про німецький етап вашої кар'єри.
- Наскільки я знаю, дуже багато людей говорили, мовляв, у Бєліка в "Бохумі" не вийшло. Так, можна і так сказати, але за три місяці в чужій країні, не знаючи мови важко себе проявити. Я практично на сто відсотків упевнений, що якби в мене був контракт із "Бохумом", то усе було б по-іншому, і я приносив би набагато більшу користь команді. Для мене це був гарний життєвий досвід.
Живучи в Донецьку або Дніпропетровську, можна в когось запитати яку-небудь пораду, ну а коли не знаєш мову, тонкостей взаємин людей, це важко. Важко це було і для родини. Довелося довго чекати візу для дружини, думав, коли вона приїде з маленькою дитиною, буде легше, а навпаки, довелося ще важче. Якщо в Донецьку нам допомагали бабусі і дідусі дитини, то в Німеччині звичайно всього цього бути не могло. Зрозумійте правильно, я не шукаю якихось виправдань, але це зіграло свою роль.
- А сюди будете перевозити родину?
- Так, із сьогоднішнього дня разом із мною будуть і дружина з дитиною, і мама жінки.
