Як було у них
Створення англійської прем'єр-ліги у 1992 році було продиктовано кількома важливими причинами. Англійський футбол, який переживав у другій половині 1980 років помітний спад, уже не міг на рівних конкурувати з провідними континентальними чемпіонатами ні на футбольному полі, ні у відвідуваності і доходах. На це наклалася заборона на участь англійських команд у європейських клубних змаганнях після подій на стадіоні Хейзель у 1985 році. Стадіони англійських команд були не у кращому стані, решта футбольної інфраструктури швидко застарівала.
Водночас у всій Європі зростала інвестиційна привабливість футболу - продаж прав на телевізійні трансляції матчів приносив чималі гроші. Прогрес був надто помітним і привабливим, щоб власники клубів далі лишалися осторонь величезних грошей, які заробляли футбольні ліги. Так, 1986-87 роках футбольна ліга Англії отримала 6,3 мільйона фунтів за трансляції, а у 1988 чотирирічна угода "потягнула" на 44 мільйони.
Саме тоді вперше виникла ідея "відокремлення" - це була невтілена погроза десяти топ-клубів створити власну "суперлігу", щоб самостійно продавати права на телетрансляції. А вже за чотири роки ідея була втілена створенням Прем'єр ліги Футбольної Асоціації (так тоді називалась англійська Прем'єр-ліга). Перший чемпіонат Прем'єр-ліги відбувся у сезоні 1992-93, у турнірі взяли участь 22 клуби.
Однозначно, метою, яку переслідували власники клубів, був прибуток від діяльності футбольних клубів. Адже тотальна реконструкція стадіонів, яку за вимогою уряду, мусили здійснити усі клуби, коштувала недешево. Крім продажу телевізійних прав англійці змогли повернути на нові стадіони глядачів, налагодити масовий продаж символіки клубів та зробити Прем'єр-лігу найпривабливішим футбольним турніром Європи серед національних першостей. Це підтверджується й інвестиційною інтересом до англійських клубів з боку іноземних компаній.
Прем'єр-ліга може похвалитися багатьма провідними футболістами світу, серед яких більшість іноземців. Вона є найдоходнішою футбольною лігою світу, із загальними доходами клубів понад 1,3 мільярда фунтів стерлінгів (приблизно 1,9 мільярда євро), що більш як на 40% випереджає італійську Серію А.
Вона є також четвертою серед найдоходніших ліг світу з будь-якого виду спорту, відстаючи лише від трьох північноамериканських ліг - Національної футбольної ліги, Головної бейсбольної ліги і Національної баскетбольної асоціації), але випереджаючи Національну хокейну лігу. Зважаючи на те, що Прем'єр-ліга нараховує лише 20 клубів (проти 32 в НФЛ і 30 в інших великих північноамериканських лігах), середній доход клубу Прем'єр-ліги приблизно дорівнює середньому доходу клубу НБА.
Водночас, багато спеціалістів відзначають негативний вплив збагачення клубів на англійський футбол. Так, відсоток англійських гравців у клубах ПЛ на початку 2000-х почав різко скорочуватися, і минулого сезону упав до рівня трохи вище 30% від загальної кількості. 26 грудня 1999 року Челсі став першим клубом, у стартовому складі якого на гру вийшли лише іноземці, а 14 лютого 2005 року Арсенал першим заявив на гру склад з 16-ти винятково іноземних гравців. Це, на думку фахівців, заважає зростанню місцевих футболістів, що підтверджується і результатами виступів збірної Англії.
Як є у нас
Старт української національної футбольної першості після розвалу СРСР об'єднав у вищій лізі України команди вищого, першого та другого радянських дивізіонів. Протягом років різниця між провідною командою, київським "Динамо", та рештою учасників зменшувалася і на початку 2000-х донецький "Шахтар" вийшов на рівень столичного гранду. За останні роки декілька клубів з інших міст стали демонструвати стабільно успішну гру та пробувати протистояти двом лідерам. Проте зростання рівня першості та вирівнювання класу команд не принесло власникам клубів прибутків. Пояснити це можна насамперед низькоякісними телевізійними трансляціями, у більшості застарілими та некомфортними стадіонами й відсутністю якісного менеджменту у маркетингу українського професійного футболу.
Негативно не привабливість української першості у всі роки впливало і київсько-донецьке протистояння у кабінетах футбольних чиновників.
Аксіомою є твердження, що лише внутрішня конкуренція здатна покращити виступи провідних українських клубів у єврокубках. Але ж знайти 16 меценатів, які були б готові щороку викидати десятки мільйонів євро без перспективи їх повернути, неможливо.
Саме ці причини стали вирішальними для президентів клубів вищої ліги при створенні Прем'єр-ліги.
Чим теоретично нова форма функціонування вищого дивізіону відрізняється від старої? По-перше, рішення приймаються винятково колегіальний органом усіх клубів, де кожен з них має один голос, а не "громадською організацією", яка нібито "рівновіддалена" від усіх зацікавлених сторін. По-друге, всі доходи від діяльності нової ліги розподіляються між лише клубами, вони ж фінансують функціонування апарату ліги. По-третє, призначення суддів на матчі, складання календарю - це стає турботою фактично самих клубів. І, зрештою, клуби колегіально формують дисциплінарні органи.
Напередодні 15 липня, коли мало відбутися обрання постійного керівника української прем'єр-ліги, у засобах масової інформації з'явився список з 12 кандидатів на посаду Президента УПЛ. Про те, який "футбольний" досвід мали ці кандидати, "Чемпіон" вже писав. Зрештою, нікого не здивувало те, що президенти клубів не домовилися між собою, а двох кандидатів, яких такі заслухали, відправили на перепідготовку.
За словами в.о. президента ліги Віталя Данилова, вчора були затверджені Бюро УПЛ та дисциплінарні комітети. Проте обіцяні прізвища, які власне і увійшли у ці вкрай важливі для проведення чемпіонату структури, не оприлюднені і досі. Невирішеною є ситуація із трансляціями матчів УПЛ - так, поки що права на трансляцію матчів буде продавати як і раніше компанія "Медіа спорт промоушен", власник котрої лишається одним з кандидатів на керівника УПЛ. Проте, як у такому випадку будуть розподілятися доходи від трансляцій, і де, зрештою, опиняться гроші - невідомо.
Не прийняте рішення і щодо турніру дублерів, про можливість якого повідомляв наш сайт. Так, "дубль" не матиме вікових обмежень і буде проводитися напередодні матчів основних складів. Про складнощі для спортсменів, які регулярно виникають через таку систему, наш сайт вже писав.
Неготовність президентів домовлятися у ключовому питанні а також, відверту слабкість само висуванців та кандидатур деяких клубів, засвідчив той факт, що тепер тимчасове керівництво УПЛ шукатиме іноземну компанію, яка візьметься за пошук фахового менеджера на посаду президента ліги.
Тривогу викликає і той факт, що до 31 жовтня УПЛ буде підпорядковуватися одному з президентів клубів, тобто прямо зацікавленій стороні. До речі, сам Віталій Данілов вчора у коментарі "Чемпіону" підтвердив своє бажання лишатися керівником ФК "Харків", що лише підтверджує конфлікт інтересів, який буде тривати принаймні три з половиною місяці.
Фактично, все, чого змогла досягти Прем'єр-ліга за півтора місяці свого існування - це відсторонення від матчів чотирьох суддів, про що вчора таки домовилися президенти.
Зрештою, тільки національна першість та доходи від неї покажуть результативність проекту "Українська футбольна прем'єр-ліга". А поки ми будемо дивитися низькоякісну картинку на ТБ та стояти у чергах у "совкові" туалети на стадіонах.
