- Анатолій, з перемогою вас. Поздоровляємо від душі! Невже ви з таким кубком і без охорони?
- Охорона, звичайно, є. Це кілька спеціальних чоловік з Пітера. Вони прибули вчора і всю поїздку по Україні будуть нас супроводжувати.
- Чи довго довелося просити керівництво свого клуба, щоб вивести кубок на гастролі?
- З цим не було ніяких проблем. Кожний з футболістів хоче, щоб цей трофей побував у його рідному місті. У мене виникла така ідея, і я зробив усе можливе, щоб він прибув на Україну.
- Відразу після завоювання Кубка УЄФА ви обгорнулися в національний прапор України. Відкіля він з'явився на стадіоні?
- Я завжди пам'ятаю, відкіля я родом. Батьківщина - для мене завжди Батьківщина. Цей прапор привезли мої батьки, і я з задоволенням його на себе надяг.
- Після виграшу Кубка УЄФА вам надходили пропозиції змінити клуб?
- Пропозиції є і зараз. Але поки це можуть вирішити тільки переговори між клубами. Тільки потім клуб виходить на мене... Розмови такі ведуться, але найважливіший момент - щоб клуби прийшли до домовленості між собою. Для мене це дуже важливо. Якщо клуби домовляться, тоді рішення буде за мною.
- Вами цікавиться клуб з дальнього зарубіжжя?
- Дивлячись відкіля дивитися (сміється).
- Анатолій, якщо дивитися на результати ігор, то найбільш легкими були двобої на стадії 1/4 і 1/2 фіналу. А яке ваша думка?
- Я скажу, що найважчим був матч із "Стандартом" на виїзді. Якби не помилка судді, нам було б набагато складніше. Ще складніше було обіграти "Марсель" після рахунку 3:1. Інші ігри складалися добре і додавали нам переможний оптимізм.
- А не важче було в грудні чекати два тижні результату зустрічі "Евертона"?
- І цей момент теж був складним психологічно. Я переживав. Не те щоб сумнівався, але дуже сподівався: результат цієї гри принесе нам довгоочікуваний вихід із групи.
- Немає почуття жалю, що не вдалося виграти Кубок УЄФА кілька років раніше, граючи в "Шахтарі"?
- Думаю, воно все-таки присутнє. Я робив для цього все можливе: для команди, для уболівальників Донецька. І завжди буду вдячний тим людям, що протягом майже десяти років підтримували мене і нашу команду "Шахтар".
- Зараз ви можете зі стовідсотковою впевненістю сказати, чого не вистачає "Шахтареві" для володіння Кубком УЄФА?
- Можна знайти багато причин. Хочу сказати, що амбіції президента клуба, природно, спричиняють ротацію складу. Далі ланцюжок веде до посилення гри команди. Тому, вважаю, завоювання єврокубка - справа часу.
- А скільки буде потрібно часу?
- Я не знаю, усе залежить від збалансованості складу. Від того, наскільки хлопці повірять у себе, наскільки для них буде досяжна ця мета, і наскільки вони викладуться в ім'я завоювання трофея. Насамперед, кожний з футболістів повинний повірити, що це можливо. І діяти тільки на благо команди, а не заради своїх інтересів.
Питання Надії Тимощук. Надія, а вам коли було складніше всього?
- Думаю, коли уже виграли Кубок УЄФА. Було божевільно важко фізично. Ми не спали дві ночі. Це було не святкування. Просто Кубок УЄФА приїхав у Пітер, потрібно було його усім показувати. І як результат - дві безсонні ночі. Важко, але дуже приємно.
- Анатолій, ви дивилися вчорашню гру збірної? Як вам гра?
- Мені гра сподобалася. Думаю, учора заслужено перемогли, незважаючи на те, що були моменти й у шведів. Футбол давався, гра була гарна. Якщо збірна Швеції буде показувати таку гру в групі на чемпіонаті Європи, упевнений, їм буде важко поборотися навіть за третє місце. А в цілому, наші хлопці молодці. Не можна сказати, що склад молодий. Усі викликані гравці вже мають великий футбольний досвід. Але похвально, що свої перші матчі в збірній вони провели гідно.
- А кого ви можете виділити?
- Багатьох можна похвалити. Мені сподобався Селезньов, Кравченко. Гай непогано зіграв. Думаю, у вчорашньому матчі була не заслуга окремих особистостей. На полі була Команда. Усі ми бачили, тренер після перерви вніс корективи до складу, але від цього малюнок гри не змінився. На полі був колектив.
- Анатолій, у перспективі можна чекати вашого повернення в Донецьк в будь-якій ролі?
- Це вже питання не до мене. Усе можливо, я ніколи ніякий варіант не відкидаю убік.
Питання Надії Тимощук. А в якому клубі ви хотіли б бачити свого чоловіка?
- У мене немає конкретних переваг. Напевно, у тім, в якому йому буде комфортно. Оскільки це його життя, його кар'єра, його робота. Якщо він буде щасливий, то і я теж.
- Анатолій, наскільки російський чемпіонат сильніше українського?
- Таки сильніше. І не за рахунок топових клубів, а за рахунок клубів, що знаходяться в середині й у підвалі турнірної таблиці. Тому що всі команди, що беруть участь у російській Лізі, мають досить стабільний фінансовий стан, інфраструктуру. І роблять усе можливе для постійного посилення свого складу. Чого поки не скажеш про чемпіонат України.
- А як ви відноситеся до ідеї об'єднання двох чемпіонату?
- Думки я такі чув. Від цього сила чемпіонату тільки виграє. Але, думаю, така позиція буде багатьом не мила. Втратяться місця в Лізі чемпіонів і Кубку УЄФА. Багато клубів не погодяться з таким рішенням.
- Скажіть, яка була найбільш сильна мотивація, щоб виграти Кубок УЄФА?
- Гравці повірили в себе і вірили до перемоги. Так само, як було в чемпіонаті. Ми відставали від "Спартака" і вже ніхто не вірив, що ми можемо стати чемпіонами. Але в один момент ми самі в це повірили і насамперед довели один одному цю віру. Ця мотивація і стала переломним моментом. Ми виходили на кожен матч, грали із сильними суперниками і показали досить упевнений, агресивний і атакуючий футбол.
- Анатолій, ви порівняли український чемпіонат з російським. Порівняєте "Зеніт" з "Шахтарем".
- Не хочеться порівнювати. Виникають якісь сумніви, комусь подобається, комусь не подобається. Ті висловлювання, що були в європейській пресі, самі за себе говорять. "Зеніт" по праву виграв цей трофей. Незважаючи на спади, команда протягом усього турніру показувала той футбол, що і дозволив завоювати цей почесний приз. Ми грали в більш атакуючий і агресивний футбол, ніж суперник.
- А де складніше бути капітаном - у "Шахтарі" або в "Зеніті"?
- Я не знаю. Думаю, у будь-якому клубі це дуже схожа роль. У "Зеніті" більш приходиться зіштовхуватися з організацією якихось побутових питань, частіше звертатися до клубних працівників. Та й тут було практично точно так само. Так що в цьому відношенні я великої різниці не бачу.
- При спостереженні за грою закордонних команд виникає питання, чому гра "Шахтаря" різко відрізняється від гри закордонні клубів. Адже в Донецьк приїхали зірки, є непогані імена...
- Як я вже говорив, кожен футболіст, що приїхав, повинний грати душею і тілом. Потрібно особисте поставити нижче інтересів команди. Якщо всі гравці будуть робити все можливе для досягнення командного результату, усе буде в порядку.
- Коли більше хвилювалися - коли Платіні вам Кубок вручав або коли ви президентові Росії футболку?
- Хвилювався більше перед початком фінального матчу. Хвилювання було очікуване, але приємне. Усе-таки фінал - це головний двобій, що є в досягненні будь-якої мети. А те хвилювання, що було перед врученням Кубка або футболки президентові Росії - це, скоріше, моменти радості.
- Скажіть, "Зеніт" почав підготовку до Суперкубку Європи з "Манчестер Юнайтед"? І як ви оцінюєте свого суперника?
- Ми збираємося в Пітері 10 червня. Звичайно, ті гравці, що грають у чемпіонаті Європи, будуть відсутні. Перший збір ми проведемо в Данії, він буде близько 10 днів. "МЮ" - це одна з найдужчих команд планети, вона сама за себе говорить. Якщо ми будемо грати так, як грали у фіналі або з "Баварією", то битва буде до останніх хвилин.
- 10 червня збори, а коли ж відпочивати?
- Ну, от і відпочиваємо. Хтось у збірних... Відпочинку практично не було. Тільки 4 дні ми побули в Еміратах і усе... Інший час знаходимося в Донецьку.
- Ви в Донецьку зустрічалися з колишніми партнерами, із президентом "Шахтаря"?
- Із президентом учора бачився. Ще зустрілися з Богданом Шустом. Мало хто зараз у Донецьку, усі роз'їхалися по відпустках. Досить приємне було спілкування і з президентом, і з Богданом.
- А що вам сказав президент?
- Ми поздоровили один одного з досягненням цілей. Я поздоровив президента з завоюванням "золотого дубля" - це досить важливо для клуба і уболівальників. Щиро радувався, що "Шахтареві" вдалося перемогти і заслужено зайняти перше місце.
- А кубок УЄФА їм показували?
- Богдан учора бачив, а президентові не показував.
- Ваші партнери по "Зеніту" теж повезуть кубок на батьківщину?
- Це мені не відомо. Знаю тільки, що сьогодні приїжджає Олександр Горшков, він збирається відвезти кубок до себе додому.
- А потім - продовження вашого турне з кубком?
- Так! 4 червня в Луцьк, а 5 - у Київ.
- У кожнім інтерв'ю ви говорите, що для того щоб щодня прогресувати, потрібно ставити перед собою усе більш високі цілі. Яка наступна задача у вашій кар'єрі?
- Це Ліга чемпіонів! "Зеніт" уперше у своїй історії буде брати участь у Лізі чемпіонів. Для кожного з нас це нова мета, нова задача, здійснення досягнень.
