21 Липня 2018

Артем Федецький: Відчуття патріотизму є всередині багатьох гравців збірної

23.11.2015 14:29 6 0
Артем Федецький: Відчуття патріотизму є всередині багатьох гравців збірної

Захисник збірної України та дніпропетровського Дніпра Артем Федецький в ексклюзивному інтерв’ю Чемпіону розповів, кому присвячує вихід "блакитно-жовтих" на Євро-2016, оцінив шанси футбольної збірної Словенії у регбі та пояснив, звідки у нього патріотизм і любов до України.

- Чи встигли вже якось відсвяткувати вихід на чемпіонат Європи?

- Немає часу святкувати. Ми зараз готуємося до матчу з Чорноморцем (розмова відбулася у п’ятницю ввечері, - прим. авт.). Маркевич дав півдня на відновлення. Трохи святкування було у роздягальні й у літаку.

- Як привітали партнери по Дніпру?

- Звичайно, привітали всі. Звучали стандартні фрази. Довго чекали цього та задоволені, що нарешті переломили цю неприємну тенденцію плей-офф.

- Чи відчуваєте полегшення? Все-таки зламали прокляття плей-офф і ще й із Словенією, якій у 1999-му поступилися.

- Є таке. Були дуже емоційні два дні до матчу. Всі хлопці розуміли відповідальність і знали, якою буде гра. Треба було бути психологічно готовими та не вестися на провокації. Всі - молодці, виконали настанови тренера. Можливо, десь у другому таймі більше проявили характер, більше зіграли один за одного та практично не дали супернику створити моменти.

- Кому присвячуєте вихід на Євро?

- Нашій Батьківщині, нашому народу, нашим воїнам. Звичайно ж, сім’ям і батькам, які також хвилювалися, вболівали та нервували. Дякую всім за підтримку. Це перемога не лише гравців, а й всієї країни та всього українського народу.

- Чи очікували від словенців такого брудного футболу, адже матч у Львові вони провели по-іншому?

- Я думав, що будуть провокації, але ж не настільки багато. Кожен момент, кожне зіткнення супроводжувалися плювками, ударами нишком або провокаціями різними словами. Може, вони притримувалися тактики "Для перемоги всі засоби годяться"?
Головне, що ми не повелися на провокації, якими б вони не були. Якби не було кому боляче, та хлопці молодці, витримали й психологічно вистояли.

- Чи доводилося Вам раніше грати проти суперника, який би використовував такі методи гри?

- Вперше у житті з таким зіткнувся. На полі бувають різні ситуації, але то поодинокі випадки, а тут грубість проявлялася буквально у масштабних об’ємах. Може, це тренер їх так налаштував. Він знав, що у нас є емоційні гравці та хотів таким чином вивести із себе.

Михайло Іванович (Фоменко, - прим. авт.) попереджав нас неодноразово перед цією грою, що треба бути психологічно стійкими та, як би не зробили боляче словами чи нишком вдарили, не реагувати на подібні дії. Треба було розуміти, що можемо підвести команду, і вся робота піде нанівець. Звісно, емоції зашкалювали, але для такого матчу це було нормально.

- Зважаючи на футбол, у який грали словенці, гра сильно розбилася на епізоди. Чи погодитеся у зв’язку з цим із твердженням, що футболу у Мариборі було мало, і матч був схожим на суцільну боротьбу?

- Розумію, що не було того футболу, у який Україна грала до матчу у Словенії. Практично у всіх іграх показували хороший змістовний футбол, а тут було більше бійні, і на перший план вийшли самовіддача, чоловічий характер і дух переможців, який у нас є.

Бувають такі матчі, де мало футболу і треба битися. У прямому сенсі цього слова ми билися на полі один за одного. Ось і все.

До слова, за фол проти Коноплянки вигнали правого захисника (Мішо Бречко - прим. авт.). Так, він зіграв грубо, і суддя його вилучив, та як би не завершилася гра, він знайшов у собі сили після матчу підійти до Коноплянки та вибачитися. Це справжній чоловічий вчинок.

- Після голу Цесара не було відчуття дежавю? Два роки тому схоже починався матч проти Франції...

 

- Кожна історія індивідуальна. Відчуття дежавю не було, бо ми були впевнені у свої силах. Після цього голу з’явилося відчуття відповідальності, адже на кону стояло досить багато. Не мали права підвести себе та цілу країну.

Ми знали, що стандарти - це найнебезпечніше, що може бути у збірної Словенії. Ми розбирали їхню гру та домовлялися про те, що треба менше фолити. Правда, те, як себе потім вели словенці, падали та кричали при кожному контакті... Дивно, що такий досвідчений суддя як Чакир на таке повівся. На це й вплинула публіка, яка активно підтримувала свою команду.

- Перевага у яких компонентах допомогла збірній України пройти Словенію?

- Якщо брати окремо кожен матч, то по першій грі було видно, хто на що заслуговує. У Львові ми показали змістовніший футбол, більше атакували та створювали моменти. Якщо б забили на один м’яч більше, могли б матч-відповідь і не грати.

У другому ж поєдинку ми закономірно здобули нічию, у нас було більше бойового духу, і ми краще проявили свій характер. Це було особливо видно у другому таймі.

- Коноплянка після матчу сказав, що цій збірній Словенії місце у регбі. Як вважаєте, чи мала б ця команда якісь успіхи у цьому виді спорту?

- Хай спробують (сміється). Тим більше у них зараз є час: ми зіграємо на Євро, а вони хай у регбі потренуються. Там такі бійки, що вони будуть у ролі м’яких іграшок.

- До речі, після протистояння з Україною Самір Ханданович завершив кар’єру у збірній Словенії. Чи не шкода Вам цього воротаря?

- Кого кого, а Хандановича шкода. До нього є повага як до гравця і як до людини. Це воротар хорошого європейського рівня, він себе добре проявляє в Інтері. Порівняно з тим, що було на полі зі сторони інших словенців, він себе гідно вів у всіх епізодах.

- Одного разу Вам не вдалося зіграти на чемпіонаті Європи (Євро-2012, - прим. авт.). Чи не тримаєте образи на Блохіна?

- Блохін міг мені подзвонити та переговорити про ситуацію, та він почув те, що йому передали. Тут більше вина не Блохіна, а керівництва Карпат. Коли мене Карпати відправили у дубль, він особливо не цікавився, з якої причини це відбулося.

- Яка ціль стоїть перед командою на чемпіонаті Європи?

- Ціль у нас була потрапити на Євро. Але і там не хочеться відіграти три матчі та повернутися додому. Першочерговим завданням буде вихід з групи - це однозначно. Далі будемо вирішувати завдання по мірі їх надходження. Думаю, тут навіть немає про що говорити.

- Не хотіли би у плей-офф зустрітися зі збірною Росії?

- Спочатку треба вийти у плей-офф. Якщо випаде збірна Росії, то з нею будемо грати. Думаю, проблем не буде.

- Часто після матчів йдете до фанатів і скандуєте з ними різні патріотичні гасла. Звідки у Вас такий патріотизм і любов до України?

- Це важко пояснити... Патріотизм, мабуть, приходить з молоком матері. Це відчуття є всередині багатьох гравців збірної. Люблю Україну та пишаюся нашою славетною нацією. Люблю нашу історію та поетів, які прославляли Україну. І Шевченка, і Франка, і Лесю Українку я читав.

- Зозуля зараз займається волонтерством. Футболісти Дніпра та Ви особисто якось долучаєтеся до акцій, які проводить Роман?

- Коли з’являється нагода, провідуємо наших воїнів у госпіталях. Маю досить багато знайомих хлопців, які зараз у зоні АТО. Часто з ними спілкуємося, робимо подарунки. Постійно тримаємо з ними зв’язок і підтримуємо, адже вони - наша гордість і наші герої.

Коментарі ()