Прес-служба ФБУ поспілкувалася з Дмитром після його повернення з Болгарії, де він завоював золото, беручи участь у міжнародному турнірі Странджа, який по праву називають міні-чемпіонатом світу.
Адже участь у турнірі традиційно беруть провідні боксерські країни у найкращих своїх складах. Цьогорічний Странджа-2016 не став виключенням, зібравши у Софії найкращих бійців з 40-а країн світу.
Нагадаємо, окрім золота Митрофанова, Віктор Вихрист у суперважкій вазі став бронзовим призером, а у напівважкій Олександр Хижняк завоював срібло.
- Ми раді, що Вас не зламали перипетії із завоюванням і позбавленням ліцензії, і Ви впевнено рухаєтесь до поставленої вами мети - олімпійського золота.
- Велике спасибі. Дуже приємно було відчувати підтримку любителів боксу. Турнір був не з простих. У ньому завжди брали участь сильні боксери. Цього року боксери з більш ніж сорока країн взяли у ньому участь. Тому його по праву називають не інакше, як "малий чемпіонат світу".
У першому поєдинку я переміг корейця Лі Донгяня. У чвертьфіналі пройшов тунісця Ель Мекахарі. У півфіналі вирвав перемогу в італійця Сальваторе Кавалларо, який, до речі, вже має олімпійською ліцензією. Й у фіналі виграв у чинного чемпіона Росії Андрєя Ковальчука.
Бої були досить напруженими, але я вже встиг відновитися і зараз готуюся до ліцензійного турніру.
 |
- Дмитре, якщо раніше все було ясно з тим, як і де завойовувати ліцензії на Олімпійські ігри, то зараз все заплутано. Любителі, професійні серії AIBA... Все змішалося...
- У передолімпійський рік керівництво AIBA прийняло рішення про зміну правил завоювання ліцензій. Якщо раніше це було можливо тільки у межах ліцензійних турнірів, таких як чемпіонат світу, то тепер таку можливість отримали і боксери, які беруть участь у турнірах серій APB і WSB. На мою думку, це дає можливість боксерам різних країн завоювати максимально можливу кількість олімпійських ліцензій.
- Як вважаєте, Ваша участь в АРВ була результативною? Фактично, ми не бачили жодного поєдинку з Вашою участю. Проблеми з трансляціями поєдинків APB, все це не досить добре сприйняли прихильники боксу.
- У тому, що події, пов'язані з АРВ, проходили непомітно, слід, напевно, переадресувати телекомпаніям і ЗМІ. Зараз взагалі в Україні до спорту з боку засобів масової інформації приділяється значно менше уваги, ніж того хотілося любителям спорту.
Але те, що відбувається в АРВ, на мою думку, є дуже цікавим. По-перше, це поєдинки у шість, вісім, десять і дванадцять раундів. Досить потужна конкуренція, що дозволяє робити поєдинки видовищними і цікавими для любителів боксу.
Але, якщо порівнювати поєдинки АРВ і боксу олімпійського, то виникають деякі нестиковки, які, швидше за все, якщо не шкодять, то не допомагають. Скажімо так, в APB боксерам доводиться розподіляти сили на шість, вісім, десять і дванадцять раундів. У свою чергу це передбачає зовсім іншу роботу у підготовці до цих боїв у порівнянні з трьохраундовими поєдинками, де доводиться працювати зовсім по іншому: швидко, щільно і потужно вже зі стартових секунд... А це змінює все - від підготовки до поєдинку, до настрою на бій.
Після участі в АРВ перебудуватися фізично і психологічно на трьохраундовий поєдинок, де доводиться сповідувати зовсім інші алгоритм і філософію бою, досить складно. Але мені, як бачите, вдалося перебудуватися і цілком вдало вписатися в звичну для аматорського боксу систему.
Я впевнений, що зараз настає час, коли керівництво AIBA хоче максимально скоротити межу між аматорським і професійним боксом. Вони рухаються крок за кроком, пробуючи то одне, то інше. Що з цього вийде, подивимося.
 |
| Світлина Хsport |
- Але, на Вашу думку, у майбутньому турніри серії APB і WSB будуть також співіснувати разом з олімпійським боксом?
- Я не знаю. По суті APB і WSB - це види популяризації боксу, які цілком мають право на існування і вже здобули широку популярність. А після перемог "Українських отаманів" над китайською та турецькою командами, а особливо над кубинцями, підняли планку інтересу до цього турніру на небувалий рівень не тільки у нас в країні, але й в усьому світі. Упевнений, що і участь більшої кількості українських боксерів в турнірі АРВ, зробить його більш популярним.
Я вірю в успіх цих проектів.
- А Ви будете брати участь у турнірах серій APB і WSB у подальшому?
- Я не можу дати однозначну відповідь. Поки я повністю сконцентрований на тому, щоб завоювати ліцензію і взяти участь в Олімпійських Іграх. Пріоритет для мене - олімпійське золото. А ось що буде після цього, подивимося.
- Як проходить підготовка до ліцензійного турніру у Туреччині, який відбудеться з 7-го по 18-е квітня?
- Нормально. Я готуюся у Чернігові, з особистими тренерами Вадимом Казаніним та Андрієм Корцем, а також під керівництвом головного тренера національної збірної Дмитра Сосновського, разом з хлопцями з олімпійської команди.
Все йде згідно з планами. Ми пройшли хороший тритижневий збір у Коломиї, зміцнюючи фізичну і функціональну складову своєї спортивної форми. Тепер ми займаємося бойовою і технічною підготовкою, шліфуючи свої дії в рингу.
- А свою участь у міжнародному кваліфікаційному турнірі, який відбудеться у червні в Баку, де ліцензії отримають п'ять найсильніших бійців в кожній ваговій категорії, не розглядаєте?
- Якщо завоюю ліцензію у Туреччині, то сенсу брати участь у турнірі, який відбудеться в Азербайджані, немає.
- Дмитре, повертаючись до Вашої участі в АРВ. Скільки корисного Ви взяли з боксу професійного у бокс олімпійський?
- Мені довелося навчитися багатьом прийомам, які в олімпійському боксі не те що не використовуються, а не можуть бути повноцінно використані.
Перше - робота передньою рукою. У професійному боксі джеб є основною зброєю, як для атаки, так і для захисту. В олімпійському ж боксі удари передньою рукою не рахували результативними.
Також клінч. Якщо у професійному боксі клінч - це засіб боротьби і можливості стримати або атакувати суперника, то в олімпійському боксі, клінч розцінюють як фол.
Спасибі всім любителям боксу за підтримку. Зроблю все можливе, щоб здійснити свою мрію - завоювання золотої олімпійської медалі!
