Поразки запам'ятовуються більше, - інтерв'ю із чемпіоном світу та Європи з бойового самбо | Блоги | Champion.com.ua
Мій профіль
19 Жовтня 2020

Поразки запам'ятовуються більше, - інтерв'ю із чемпіоном світу та Європи з бойового самбо

29.09.2020 15:15 Valeriy Ruchka 996 0
Поразки запам'ятовуються більше, - інтерв'ю із чемпіоном світу та Європи з бойового самбо

"Одеський поліцейський став чемпіоном світу", - такі заголовки були у більшості українських ЗМІ після світової першості 2018 року з бойового самбо в Бухаресті. Де досить сенсаційно переміг викладач кафедри спеціальної фізичної підготовки Одеського державного університету внутрішніх справ Анатолій Волошинов.

Про те як Анатолій розпочав свою спортивну кар'єру і чому так довго довелося чекати тріумфів та визнання, а йому уже 41 рік, ми і поговорили з дворазовим чемпіоном Європи та чемпіоном світу.

- Чому саме самбо? І чому ти обрав саме цей вид спорту?

- Самбо - це хороше загартування, уміння захистити себе. Воно дає силу, впевненість у собі та формує гармонічну, всебічно розвинену особистість. Але це аспекти більш наукові. Для дітей - це змагання, дружній колектив, старші хлопчаки до яких ти постійно тягнешся, навчаєшся чомусь хорошому. Ну і найголовніше, що це мужній вид спорту.

Я почав займатися із 6 років, як тільки пішов до школи в селі Шабо, Білгород-Дністровського району на Одещині. Там була секція гандболу та самбо і я займався цими двома видами спорту, оскільки обирати не було з чого.

- Ти працівник поліції. Чим ти там займаєшся? І чому саме поліція?

- Я викладач кафедри Одеського державного університету внутрішніх справ, працюю там з 2005 року і самбо там є профільним видом спорту а також включений майже у всі види спартакіад. Крім того, є можливість брати участь і в національних чемпіонатах та міжнародних турнірах. 

Чому поліція? Після того як я закінчив університет і відслужив у армії прийшов запит і якраз по профілю самбо. Це якраз те що мені підходило. Плюс це пагони, можливість викладацької та тренерської діяльності.

- У кожного спортсмена є пам'ятні перемоги та поразки, розкажи про свої.

- Я б навіть сказав, що поразок було набагато більше і вони запам'ятовуються більше. Помилки які допускаєш відкладаються у твоїй пам'яті на все життя. Це тактичні помилки, помилки в підготовці, а інколи недооцінюєш своїх суперників. Багато разів бувало таке. У спортивному самбо я програвав часто на останніх секундах, при тому що домінував увесь поєдинок. Але пам'ятні перемоги також були, одного разу в дзюдо я програвав увесь поєдинок, але в останні дві секунди провів успішну атаку і виграв сутичку, це був не дуже значущий турнір, але перемога дуже пам'ятна. Вона більше відклалася навіть за перемоги на чемпіонатах світу чи Європи.

- Ти досить віковий спортсмен чому успіх прийшов так пізно?

- Я б не сказав, що пізно. Я був у національній збірній із дзюдо. Мені було 25 і я був розквіті сил. Але тут варто враховувати регіони. Дзюдо олімпійський вид і досить дорогий. Потрібно вкладати гроші в збори, фармакологію...а оскільки цих коштів у мене не було, то хлопці із Дніпра чи Києва були успішнішими. У цих областях на той період підтримка була значно кращою.

- Чому вийшло в самбо? 

- В університеті внутрішніх справ мені пощастило познайомитися з  Адзеленком Олександром Васильовичем, сьогодні він являється президентом одеської федерації самбо та віцепрезидентом всеукраїнської федерації самбо. Він мене помітив на чемпіонаті серед ВУЗів МВС. І коли запитав як справи і чи є якісь проблеми, то я сказав все як є. Що я тренуюсь, але не відчуваю ніякої підтримки. Він звернув на цей факт увагу ректора і це посприяло моєму поверненню у великий спорт. Так усе закрутилося, що завдяки допомозі цієї людини я зміг виграти чемпіонат України, відібрався на чемпіонат Європи та виграв його. Світ підкорився не з першої спроби, але я виграв і його.

- На скільки довго ще плануєш виступати?  

- Відчуваю себе добре, підтримка є і колектив зараз хороший. Наразі відчуваються колосальні зміни у національній федерації самбо. Організовують шикарні збори, підготовка серйозна, допомагають, підтримують тому, поки відчуваю себе добре, то звісно буду виступати. Немає сенсу зараз закінчувати кар'єру, якщо усі зірки зійшлися на тому щоб тренуватися і виступати. Наразі немає проблем, які б заважали нормально готуватися. Бо раніше, крім того, що я мав тренуватися, то ще мусив розв'язувати свої побутові проблеми, а це дуже серйозно для спортсмена. У мене теж є сім'я, діти і пояснювати дружині, що я маю взяти у родини гроші, щоб підготуватися до змагань...це смішно. А сьогодні ректор допомагає, завдання ставить і вимагає результату. Ну як в такій ситуації все відпустити? Це було б злочином. Мені навіть соромно було б не тренуватися і не виступати, коли створюються такі умови.

- Досить часто держава свої чемпіонам презентує вагомі подарунки, на кшталт квартири. Тобі віддячили за чемпіонство?

- Мені виділили земельну ділянку. А це уже прорив! А до квартири поки не дійшла черга. Поки тільки відмови. Але, думаю, завдяки напористості Олександра Адзеленка та національної федерації самбо ми це питання все ж вирішимо. Бо в 41 рік жити у гуртожитку з родиною і бувши дворазовим чемпіоном Європи і чемпіоном світу це навіть не смішно. А образливо і дуже образливо. Про чому це не тільки у мене такі проблеми. Але вони поступово вирішуються.

- У тебе власний YouTube-канал розкажи про нього.

- Так, є мій канал "Самбо для всіх" де я створюю навчальні відео. Я його роблю саме під спортсменів, але хотілося б зробити і для новачків, і для тих хто ніколи не займався цим видом спорту. Хочеться більше залучити людей, донести їм що в будь-якому віці можна розпочати займатися самбо і фізично, тактично та технічно себе розвивати.

- Не думав перейти в ММА?

- Ні. Це абсолютно інша підготовка. Потрібна фармакологія і великі фінансові вливання. Та й дуже травмонебезпечний вид спорту, не хочу покласти своє здоров'я заради кількох тисяч. 

- Після завершення кар'єри яким ти бачиш своє майбутнє?

- Я ще так далеко не дивився, оскільки ще дуже питань потрібно вирішити сьогодні. Хоча, можливо, і треба уже задумуватися про це. Все залежатиме від пропозицій які будуть надходити. Наразі я працюю викладачем і треную курсантів, тому буду розвиватися в цьому напрямку.

Ручка Валерій

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua

Коментарі ()