Олена Зубрилова покинула батьківщину у травні 2002 р. Біатлоністку, по суті, вигнали з команди після провалу на Олімпіаді у Солт-Лейк-Сіті, де вищі спортивні чиновники країни чекали від неї золотих медалей. Зубрилова вперше назвала прізвище чиновника, нині народного депутата, який став винуватцем її від'їзду.
Що заважає повернутися до України? Старі образи?
Олена Зубрилова : Жодних образ немає. Я нормально спілкуюся з президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком. Зараз треную в Білорусі молодь, а приїжджати сюди і шукати собі місце, де притулитися... Федерація поки не кличе.
І не кликала?
У 2004-му, коли ще змагалася, Бринзак кликав назад у збірну. Але у мене є ім'я, і я не могла ось так їздити туди-назад.
Про ваш відхід зі збірної і від'їзд до Білорусі не так багато інформації.
Просто після всіх цих подій я рік не давала інтерв'ю журналістам. Всі склочні розмови проходили за моєю спиною, і я не хотіла встрявати у ці розбори.
Чи можна говорити, що вас вигнали з команди?
Можна і так сказати (посміхається). Ну ось, скажуть, що я згадую старі образи. Наприкінці сезону-2002 Бринзак сказав, що якщо я хочу залишитися у спорті, то повинна робити це за свій рахунок, а команді не потрібна. Я провалила Олімпіаду, а на мою підготовку були витрачені дуже великі гроші.
Якось ви сказали, що Бринзак розвалив команду?
Досі так вважаю. Після Олімпіади-2002 швидко звільнили Ніну Лемеш, Тетяна Водоп'янова терміново пішла у декретну відпустку. Моя перша реакція: так, ми помилилися, не змогли гідно виступити, але ми ж люді... Мені один чиновник сказав: "Нічого страшного, станеш домогосподаркою". Але друзі переконали, що ще можу вигравати.
Бринзак наламав дров на гарячу руку?
Розумієте, біля нього є й інші люди. Той же Корж (Віктор Корж - народний депутат від Партії регіонів, президент Федерації гімнастики України, на той момент - перший заступник голови фізкультурно-спортивного товариства "Динамо". - авт.). В принципі, це він підбив Володимира Михайловича. Все було зроблено руками Бринзака, але він і сам не зрозумів, як люди розкрутили цю ситуацію. Корж і мене хотів звільнити, але у мене інше керівництво (Зубрилова була майором СБУ. - авт.), яке не підкорялося йому.
Чим ви так насолили Коржу?
Зубрилова: Корж все зробив руками Бринзака. Фото biathlon.com.ua
Великі гроші були витрачені, великі обіцянки були дані... Після мого відходу були серйозні розбіжності між федерацією, Міністерством спорту і навіть університетом спорту. Я була у пригніченому стані, від мене приховували газети, я нічого не читала. В принципі, це журналісти підняли крик: "Як? Відпускаєте таку спортсменку?!". Не знаю, як просоталася інформація. Я йшла мовчки. Гримнувши дверима, але мовчки.
Як виник варіант з Білоруссю?
Були пропозиції від декількох країн. До Болгарії не поїхала, бо далеченько, а у мене дочка у Києві вчиться. Інші варіанти теж не підійшли. Тоді подзвонила Олександру Попову, головному тренерові збірної Білорусі, і запропонувала свої послуги. Він навіть розгубився. У Білорусі не вірили, що я переїжджаю. Думали, що хочу попросити чогось для себе. А мені просто потрібні були умови для тренувань. Там не вірили, що спортсменка з таким ім'ям і досвідом сама себе пропонує.
Ви переїхали до Білорусі разом зі своїм багатолітнім тренером і чоловіком Романом Зубриловим. Але за два роки він поїхав.
Ми офіційно розлучилися після Солт-Лейк-Сіті. Але виїжджати в іншу країну в моєму тодішньому стані... мені була потрібна підтримка. Я запропонувала виїхати удвох. Потім погляди на багато речей розійшлися. Наш тандем спортсмен-тренер розпався. Він повернувся до України, а я залишилася.
Коли були спортсменкою, чоловіки часто загравали з вами?
Бувало. Напевно, як і у будь-якої жінки. Приємно, коли є легкий флірт. А зараз... зараз у мене росте дочка, я поки не заміжня. Все може змінитися, але поки не хоче нічого говорити.
Є бажання удруге стати матір'ю?
В усякому разі, було. Адже воно приходить і тримається певний час. Коли не виконуєш його, йде на другий план. Бажання було дуже сильне, і не так давно. Сподіватимуся, що воно ще повернеться.
У вас часто виникає внутрішнє питання: чи хороша я мати?
Напевно, погана. Я дуже мало провожу часу з дитиною. Хоча Таня і звиклася вже.
Вам не пропонували керівну посаду в міжнародному союзі біатлоністів?
Чоловіки завжди не дуже добре сприймають, коли у них в начальниках жінка. Потрібно зробити дуже багато хороших справ, щоб тебе визнали. Мій промах, що я не вивчила іноземну мову. Зараз рідко виїжджаю за кордон, щоб можна було підтягнути мою німецьку.
Ви забезпечена людина?
На ті преміальні, що отримувала в Україні, податок на прибуток сягав 40% і, по суті, я повертала державі половину свого заробітку. Зарплати тоді були дуже маленькі - $70. І лише після мого відходу Леонід Кучма, поспілкувавшись з Лукашенком, ввів президентські стипендії. Спортсмени потім дякували за те, що мій відхід змінив ставлення держави до спорту.
Часто доводилося спілкуватися з Лукашенком?
Нерідко. Дуже сильний лідер. Будує стадіони, катки, в центрі Мінська щороку лягають 5 км. штучного снігу, щоб люди могли кататися безкоштовно. Може пожартувати, але якщо дає гроші під щось, обов'язково спитає.
Він навіть критикував вас за те, що на Олімпіаді в Туріні не утримали четверте місце в естафеті.
Спочатку я навіть образилася. Сказав на всю країну, що я, мовляв, не дотерпіла.
Але він бачив гонку по телевізору і не знав, в якому стані я бігла, що я взагалі ледве дійшла до фінішу.
У вас жодної медалі на Олімпіадах. Знайшли відповідь, чому так вийшло?
Зубрилова: "Чоловіки завжди не дуже добре сприймають, коли у них в начальниках жінка". Фото biathlon.by
У 2002 р. у мене були 50-ті, 60-ті місця. І я не можу пояснити чому. Десь на 3-5 кілометрі все відключалося. Щоб зробити крок, щоб просто "пішки" дійти до фінішу, доводилося докладати неймовірних зусиль. Нічого не бачила, не пам'ятала. Може, зневоднення, може, тому, що змагання проходили на висоті 1800 м. А може, стрес - адже від мене чекали медалі. Після першої ж невдалої гонки почалися розбори, тренерів почали відправляти по домах, дурдом творився. Для мене та Олімпіада пройшла як в тумані, нічого конкретного і пригадати не можу. А у 2006 році здоров'я було вже не те.
Незадоволення від поразок на Олімпіадах залишилося?
Після кожної Олімпіади приїжджала, як чорна. Завжди чогось не вистачало для медалі. Відразу після закінчення кар'єри була гіркота. Але зараз розумію, що кар'єра в цілому була успішною. Мені хтось з уболівальників сказав: ти на трасі - як в театрі, ти не просто бігла - ти грала, по твоїх рухах було видно і біль, і переживання, і радість.
Газета "24"
