Баскетбол | Champion.com.ua
Мій профіль
19 Лютого 2020

Забірченко: Розмір зарплати змінився. Спасибі, що хоч якісь гроші платять

26.02.2016 19:19 873 0
Забірченко: Розмір зарплати змінився. Спасибі, що хоч якісь гроші платять

В ексклюзивному інтерв’ю Чемпіону захисник Кривбасу та колишній капітан збірної України Дмитро Забірченко поділився своєю думкою щодо ситуації в українському баскетболі, роботи Михайла Бродського та причин вильоту збірної України з Євробаскету-2015.

Нагадаємо, раніше Забірченко захищав кольори Азовмаша, Маріуполя, Будівельника, Донецька та Києва. Наразі Дмитро грає за Кривбас, який виступає під егідою Федерації баскетболу.

Зі збірною України захисник брав участь у Євробаскетах-2011 та -2013, а також Чемпіонаті світу в Іспанії (2014). Тричі здобував титул чемпіона України (двічі з Азовмашем, один раз - з Будівельником).

"Якщо б я хотів грати закордоном, то мусив би чекати десь до грудня"

- До вересня Ви залишалися без команди (у минулому сезоні Забірченко виступав за Будівельник, - прим.). Чи не виникало думки завершити кар’єру?

- На це були певні причини - зокрема, травма. Відновлення проходило трохи складніше, ніж зазвичай. Я і думав, що так буде, адже після травми важко знайти команду.

- Якою зараз є ситуація з коліном? Чи є якісь проблеми?

- Воно поболює, звичайно. Відчуваю себе не повністю здоровим, але почуваюся більш-менш нормально.

- Це сильно заважає грати у баскетбол?

- Звісно, заважає, але не так, щоб я зовсім не міг грати. Коліно трохи турбує і під час матчу, і після.

- Як виник варіант продовження кар’єри у Кривбасі?

- Подзвонив агент і повідомив, що мною цікавиться ця команда. Був ще варіант з київським Динамо, але у Кривбасі виступає декілька моїх друзів, та й тренера я знаю (Валерія Плєханова, - прим.). Дуже хотілося пограти зі старими друзями, з якими знайомий дуже давно.

- Які цілі стоять перед командою у цьому сезоні?

- Зараз ми йдемо на другому місці (розмова відбулася у середині лютого, - прим.). Чемпіонат дуже рівний: кожен може обіграти кожного. Зрозуміло, що ставимо перед собою максимальні цілі, а що вийде у підсумку, дізнаємося вже у плей-офф, де все непередбачувано.

- Наскільки конкурентоспроможним є чемпіонат, і чи цікаво у ньому виступати?

- Бажання грати та перемагати є завжди: не важливо, у якому чемпіонаті виступаєш. Багато гравців їдуть закордон, у чемпіонати, про які ми взагалі нічого не знаємо. Те, що теперішній чемпіонат України слабший, аніж попередні, - 100%. Це, щоправда, не зменшує бажання його виграти.

- Чи отримували пропозиції з-за кордону?

- Треба було чекати. Коли були пропозиції, я відновлювався після травми і не міг повноцінно грати. Якщо б я захотів грати за кордоном, то мусив би чекати десь до грудня. Якраз тоді стає зрозуміло, що комусь не підійшов якийсь гравець, і клуби починають пошуки підсилення. Це все займає час, а я не хотів його втрачати і перейшов у Кривбас.

- У перспективі хотіли б спробувати свої сили закордоном?

- Про це важко говорити - я вже немолодий гравець. Звичайно, хочеться пограти не лише в Україні, але, дивлячись тверезо на речі, можна зрозуміти, що у європейських чемпіонатах вистачає своїх баскетболістів-ветеранів. Так що, це навряд чи відбудеться.

 

"Спасибі, що хоч якісь гроші платять"

- Ситуація в українському спорті, загалом, досить скрутна. Як справи у Кривбасі з виплатами зарплат?

- У Кривбасі поки що все добре, жодних проблем нема. Надіюся, так буде продовжуватися і до завершення чемпіонату. Зарплати у гравців, які залишилися у чемпіонаті України, невеликі, та сподіваюся, що клуби дотримають слова. Краще заробляти менше, але гарантовано отримати свої гроші.

- Наскільки зменшилася Ваша зарплата порівняно з кращими часами в українському баскетболі?

- Розмір зарплати змінився дуже суттєво. Спасибі, що хоч якісь гроші платять. За теперішньої ситуації в Україні важко розраховувати на щось більше. Спасибі людям, які у такий важкий час утримують український баскетбол. Це більше спонсорство, ніж бізнес.

- Сьогодні в Україні є два чемпіонати. Як ставитеся до розколу в українському баскетболі?

- Краще мати один чемпіонат, де виступає 10-12 команд, які можна вкомплектувати хорошими гравцями. Можна провести один гідний чемпіонат, а не два - офіційний, неофіційний. Ті 10-12 команд, які могли б зіграти в одній першості, привернули би набагато більше уваги вболівальників, ніж два різні чемпіонати.

- Знаходите мінімальний позитив у ситуації, що виникла?

- Який може бути позитив? Важко сказати. Керівники не зійшлися у чомусь, а гравцям доводиться лише виконувати контрактні зобов’язання. Можливо, молоді гравці відкриються у командах, яких у вищих лігах не було раніше. Це єдиний плюс - чим більше команд, тим більше треба шукати український внутрішній резерв.

- Який із чемпіонатів є сильнішим за якістю баскетболу, підбором виконавців?

- Є якісні команди й у Суперлізі, й у чемпіонаті від Федерації баскетболу. Якщо була б можливість грати між собою, то можна було би щось казати, а так - важко судити.

- Чи можна у такому середовищі зростати баскетболістам?

- Важко рости. Ти не граєш і не тренуєшся з найсильнішими гравцями. Для молодих хлопців, 17-21 років, можливо, цей етап є корисним. Таким собі трампліном на шляху до сильніших чемпіонатів. Для гравців, які старші, у такому середовищі немає прогресу.

- По суті доводиться грати лише задля заробітку грошей?

- Для багатьох баскетбол - це засіб прогодувати свою сім’ю. Я люблю цю гру, але не маю іншого джерела фінансування. Баскетбол - це також і робота, а заробляння грошей - одна із основних її частин.

 

"Рішення про дискваліфікацію арбітра, який підкинув м’яча ногою, - дурість"

- Нещодавно був випадок, що голова ФБУ Михайло Бродський дискваліфікував арбітра Олександра Доценка за те, що той під час матчу Динамо - Хімік підкинув м’яча ногою. Це закономірне рішення?

- Для мене - це дурість. Можна подивитися матчі Євроліги, де арбітри підкидують собі м’яча ногою. Можливо, у судді болить спина, і він не може нахилитися, щоб підняти м’яч? Може, він відчуває якийсь дискомфорт, і йому простіше так зробити? Це ж не те, що він не поважає м’яч чи гру.

Нам часто кажуть тренери: цей м’яч вас годує і треба до нього ставитися бережливо. Гравці в емоційному пориві також можуть копнути м’яча ногою. Словом, не бачу нічого страшного у тому, що зробив цей арбітр.

- Якісь позитивні моменти у роботі Михайла Бродського на чолі Федерації баскетболу бачите? Окрім того, що він все-таки зміг організувати один з чемпіонатів.

- Думаю, якби був інший голова Федерації, однак проводився би якийсь чемпіонат. Зараз досить важко знайти людей, які би вкладали гроші у баскетбол. Михайло Юрійович робить все, аби знайти та мотивувати спонсорів для кожної команди. Добре, що він зараз - президент. Не знаємо, що було би, якби керував хтось інший.

Єдине погано, що керівники двох чемпіонатів не змогли домовитися між собою. Якби домовилися, було б значно цікавіше всім: гравцям, глядачам і тим же керівникам.

"Якість Джерома Рендла була нижчою, ніж у Бьорта та Джетера"

- Євробаскет-2015 став першим за останні роки, в якому Ви не брали участі. Дивлячись зі сторони, у чому вбачаєте причину такого раннього вильоту збірної України (на груповому етапі, - прим.)?

- Проблема у тому, що багато гравців нашої збірної не приїхало на турнір. Ми не мали не те що найсильнішого, а близького до такого складу. Якість Джерома Рендла була нижчою, ніж у попередніх легіонерів збірної Бьорта та Джетера.

Звичайно, тепер погано, що доводиться грати відбіркові матчі до Євробаскету-2017 (суперниками збірної України будуть команди Словенії, Болгарії та Косова, - прим.), але нічого страшного у тому немає. Треба виходити на майданчик і доводити, що ми гідні поїхати на чемпіонат Європи.

- Запрошення Рендла виправдало себе?

- Команда далі не пройшла, а тренери, коли підписують легіонера, розраховують підсилитися. У збірну і так не приїхало багато лідерів, тому можна було й своїми силами спробувати грати. Та ж Естонія не мала легіонерів: хлопці просто приїхали на турнір і показали непоганий баскетбол. У приклад можна привести ще Чехію та Литву.

Тренер очікував, що Рендл додасть якості нашій грі. По результату важко судити, чи виправдало себе рішення тренерського штабу.

- Якби Мурзін запросив Вас на відбіркові матчі до Євробаскету-2017, погодилися б приїхати?

- Звичайно. Ніколи б не відмовлявся від збірної.

- Деякі фахівці говорять, що Мурзін до чемпіонату Європи не був знайомий з багатьма гравцями збірної України. Це могло вплинути на результати нашої команди?

- Мурзін давно працює в Україні та знав якості кожного гравця. Судити про те, що були якісь неправильні рішення з його боку, важко. Треба заново дивитися ігри. Єдине - результат залишився невтішним. Завжди знайдуться критики, які скажуть, що тренер зробив щось не так. Якби був позитивний результат - говорили б по-іншому.

- У перспективі хотіли б спробувати себе у тренерському ремеслі?

- Із задоволенням. Я попрацював з багатьма тренерами, знаю багато методик і схем гри. Думаю, що можу щось дати українському баскетболу. Я накопичив багато досвіду та постараюся його передати іншим хлопцям.

 Фото взяте зі сторінки Дмитра у соціальній мережі

"Не можу сказати, що дуже позитивно ставився до Майдану"

- Чию сторону займаєте у конфлікті, який сьогодні має місце в Україні?

- Я ні на чиїй стороні. Не можу сказати, що дуже позитивно ставився до Майдану, і зараз видно, що Майдан нічого не добився. Дуже негативно ставлюся до того, що відбувається на Донбасі. Питання, яке переросло у війну, треба було вирішувати раніше. Коли все тільки починалося.

Очевидно, комусь з політичного керівництва України вигідна ця ситуація. Вважаю, що все у руках політиків. Якби вони захотіли, то вирішили б цю проблему. Загалом, виступаю за єдину Україну та хочу, щоб закінчилася війна.

- Які три моменти зі своєї кар’єри Вам запам’яталися найбільше?

- Це - чемпіонат Європи-2013 у Словенії, на якому ми посіли шосте місце. Також запам’ятався чемпіонат світу-2014 в Іспанії. Щоправда, за організацією Євробаскет мені більше сподобався. Пам’ятним є чемпіонство з Будівельником у 2011 році, коли командою керував Хосе Баррокаль.

- Ви славитеся хорошою грою у захисті. Назвіть трійку баскетболістів, проти яких найважче захищатися.

- У захисті тренери мені завжди давали завдання опікати лідера суперника. З Тоні Паркером дуже важко - він швидкий і вибуховий. У збірній США проти кожного непросто захищатися (сміється, - прим.) - ті ж Ірвінг чи Каррі. Можу ще виділити Бьорта - він прекрасно відчуває дистанцію та має чудовий кидок. Стівен міг вирости у великого гравця, але йому не вистачало холоднокровності. Якби він діяв трохи розумніше, то досяг би більшого.

- Яким Дмитра Забірченка мають запам’ятати вболівальники?

- Кожен бачить мене по-різному, і нехай запам’ятовує таким, яким бачить. Я буду самим собою.

- Як проводити вільний від баскетболу час?

- В основному вдома. Ходимо з сім’єю у театри, кіно чи боулінг. На виставки не ходимо (сміється, - прим.) - мені там нічого робити. Також люблю грати у більярд.

- Якій музиці надаєте перевагу?

- Популярній (сміється, - прим.). В основному слухаю "попсу", подобається російський рок. Зокрема, слухаю "Ленінград" - це, звичайно, не зовсім рок, а швидше рок із вкрапленням "попси".

- Які фільми дивитеся?

- Комедії. Бажано неамериканські, бо вони приїдаються, але є й американські, які подобаються. Здебільшого вони пов’язані зі спортом.

Коментарі ()