Олексій Цибко: "Ми знаходимося за кілька кроків від європейської еліти"

12-го жовтня о 13:00 на столичному стадіоні "Спартак" розпочнеться відбірковий матч чемпіонату Європи з регбі між збірними України і Німеччини. Перша зустріч лідерів групи в Гейдельберзі найсильнішого не визначила - 26:26. Господарі зрівняли рахунок в останні хвилини.

Напередодні домашньої гри про стан справ розповів капітан національної збірної України Олексій Цибко. До речі, майстер спорту СРСР з легкої атлетики і регбі.

- Зустріч 12-го жовтня з командою Німеччини для нас має велике значення, - говорить Олексій Цибко. – Дуже важливо щоб Україна була представлена у вищому європейському регбійному девізіоні, де грають такі команди як Іспанія, Румунія, Росія, Грузія, Чехія і Португалія. У європейській класифікації ми зараз займаємо сьоме місце, і знаходимося за кілька кроків від європейської еліти.

- Відомо, що 12-го жовтня Київ збирається відвідати Президент Європейської федерації регбі - француз Жан-Клод Бакке. Чому посадовець такого рангу вирішив прибути з офіційним візитом в Україну, у той час коли на стадіонах Австралії будуть проходити матчі Кубка світу.

- Справа в тім, що за останні два роки Україна виразно заявила про себе на міжнародній арені. Зараз ми перетендуємо на те, щоб грати у вищій європейській лізі. Крім того, на чемпіонатах Європи з регбі-7 торік ми були шостими, а у цього - п'ятими. Деякі українські регбісти, що виступають у провідних європейських чемпіонатах, користуються за кордоном великою популярністю. Тому і цікаво Президенту FІRA подивитися на українське регбійне господарство.

- А що уявляеє собою збірна Німеччини, і чого не вистачило українцям у двобої з ними восени минулого року ?

- Це молода, рухлива і головне думаюча команда, що має два рівноцінних склади . Рівень німецького національного чемпіонату набагато вищій за український. Прохідних ігор там нема. У вищому дивізіоні грають десять клубів і кожен з них може стати чемпіоном. В таких матчах і зростає майстерність кандидатів до збірної. Тому команда має два рівноцінних склади, як раз те чого не було у нас.

Хочу зазначити, що підготовка до гри була важкою. У Гейдельберг, ми майже дві доби добиралися автобусом. Втома від цієї подорожі не могла не позначитися.

Що ж стосується самої гри, то перевагою володіла українська збірна. У заключній частині зустрічі ми навіть вели - 26:20. Однак провідний гравець німецької збірної Мартін Шмідт, своїми влучними ударами, зумів зрівняти рахунок.

- До речі, маєте бути добре обізнаним з німецьким регбі. З 1992 по 1994 рік ви грали в одному з клубів Німеччини і були кращим гравцем сезону. Доводилось також чути, що вам неоднаразово надходила пропозиція грати за німецьку збірну. Але ви відмовилися. Чому?

- Така пропозиція надходила від керівних осіб німецької Федерації та тренерського штабу, з якими в мене склалися теплі стосунки. Чому відмовився? Я реально оцінював, що в цій країні я ніколи не став би своєю людиною і почував себе іноземцем.

- Мабуть, після повернення в Україну ви були засмучені станом розвитку українського регбі…

- Мені пощастило грати з такими відомими людьми як Гоняний, Хайруллін, Кана, Муха, Фещенко, Овсянник... Вони, і здобули у 1991 році "Авіатору" бронзові нагороди чемпіонату СРСР. За якихось три роки від тієї могутньої команди не лишилося й сліду. На зміну визнаним майстрам прийшли зовсім молоді хлопці.

- В Україну ви повернулися 1994 року, але активно розвивати регбі почали лише у 2001-му, а цього року вирішили виставити свою кандидатуру на посаду президента Федерації...

- Закінчивши кар'єру гравця, я вважаю , що залишив свій слід в українському регбі. Мені добре відомі проблеми цього виду спорту. Необхідно змінити принцип роботи всієї системи українського регбі.

- І яким чином?

- У першу чергу встановити чіткі юридичні норми: гравець-клуб, клуб -національна Федерація і Федерація - закордонний клуб. І цей зв'язок повинен добре простежуватися . Адже донедавна в українському регбі таке поняття як трансферна політика було відсутнє.

Як що на початку сезону ми приймали положення про те, що гравець пов'язаний контрактом з іншим клубом не має права грати у чемпіонаті України, то його ми повинні дотримуватися. Якщо цього не робити, то у чемпіонаті пануватиме хаос.

- Посада президента Федерації - велика відповідальність. Чому вирішили, що цією людиною повинні бути саме ви?

- Вже два роки я допомагаю українському регбі, і мені вдалося знайти потрібних людей здатних вкласти кошти у розвиток цього виду спорту. Впродовж 12 років цей вид спорту тримався виключно на ентузіазмі гравців і тренерів. Фінансування, яким нашу Федерацію щороку підтримує Європа, катастрофічно не вистачає.

По суті розвитком регбі в Україні займалася тільки одна людина, яка протягом семи років була виконуючим обов'язки президента ФРУ. І протягом усього часу не було створено нічого. Навіть банальної бухгалтерії, не говорячи вже про свій офіс, стадіон або тренувальну базу. Я готовий взяти на себе відповідальність за майбутнє українського регбі.

- У випадку перемоги на виборах, які будуть ваші перші кроки?

- Зрозуміло, що за кілька місяців повернути втрачене не можливо. У першу чергу необхідно повернути глядача. Сотня вболівальників, які відвідують матчі національного чемпіонату - це замало. У національному чемпіонаті має бути інтрига. Тому що глядач буде відвідувати тільки цікаві матчі.

- Чи будете звертати увагу на дитячо-юнацьке регбі?

- По-перше, я вважаю, що всі школи повинні бути на дотації національної Федерації. Саме вона повинна забезпечити дітей формою і коштами для участі у різних турнірах. Молодим хлопцям треба проводити якомога більше спарингів з командами Росії, Польщі, Чехії. Знову ж, повертаючись до рівноцінних замін у грі зі збірної Німеччини. Мені вже 36 років, а тих, хто зараз дихав би мені у спину, я не відчуваю.

Необхідно, що б кожен регіон мав свої дитячі школи. Тоді у майбутньому там з'явиться і команда майстрів. За прикладами далеко ходити не треба. У місті Хмельницькому, де ніколи не було регбі з'явився шалений ентузіаст – Микола Лещенко і за чотири роки зумів створити команду рівня вищої української ліги. Так чому подібне не можна зробити у Чернігові , Чернівцях, Черкасах, Сумах, відродити команди у Донецьку і Дніпропетровську .

- А буде допомога дорослим командам?

- Безумовно. Я думаю, перші два роки Федерація здатна буде оплачувати клубам вступні внески. Клуби у свою чергу, повинні будуть навести в себе порядок. Через офіційну реєстрацію в Міністерстві юстиції, кожен гравець повинен мати контракт і переходити до іншого клубу за всіма юридичними правилами. Українські клуби зможуть годувати себе за рахунок продажу своїх гравців до інших країн.

- Чи будуть українські клуби і збірна брати участь у закордонних турнірах?

- Звичайно. І не тільки їздити на турніри до інших країн, а організовувати їх у нас. Українська збірна з регбі, на минулому чемпіонаті Європи посіла високе п'яте місце. Якщо ми є одними з лідерів цього руху , то чому б у Києві не провести один з відбіркових етапів? Крім того, українські команди повинні брати участь у таких міжнародних турнірах як Кубок європейських чемпіонів або Кубок регіонів Європи, у якому брала участь команда Харківської області і дійшла до фіналу Кубка східної конференції.

Ще багато можна говорити про те, що хотілося б зробити працюючи у ФРУ. Можливо хтось може зробити ще більше . Але залишати все так як воно є просто злочин. У мене є своя програма і я буду її відстоювати.