
Вперше за багато років Олімпійські ігри опинилися під загрозою бойкоту. Його причиною може стати конфлікт між Китаєм та його провінцією Тибетом, який вимагає незалежності.
Усе почалося в січні 2008 року, коли Далай-лама закликав до проведення мирних протестів під час Олімпійських ігор.
Цей факт викликав різке несприйняття китайської влади.
Конфлікт вийшов на пік 10 березня цього року. Тоді в Лхасі під час демонстрацій, присвячених 49-й річниці повстання в столиці Тибету, почалися заворушення, що переросли в погроми. Безладдя тривали майже сім днів і за свідченнями тибетців у них загинуло майже 100 осіб.
З того часу на чемпіонатах з олімпійських видів спорту почали з'являтися прихильники свободи Тибету і вимагати бойкоту Олімпіади.
Своєї масовості акція набула з моменту запалення олімпійського вогню. Вже кілька тижнів прихильники незалежності Тибету намагаються провести свої акції в містах проведення естафети вогню, щоб привернути увагу до проблеми китайської провінції.
Так, 7 квітня естафета вогню в Парижі двічі переривалася, а сам вогонь був затушений з міркувань безпеки. А 10 квітня меру Сан-Франциско довелося повністю змінити маршрут естафети через чисельних прихильників незалежності Тибету. Втім незважаючи на це в місті було проведено кілка акцій, на яких зокрема виступив і відомий актор Ричард Гір.
Між тим, 10 квітня, депутати Європарламенту проголосували за бойкот урочистої церемонії відкриття Олімпійських ігор у Пекіні, що відбудуться влітку 2008 року.
Депутати вважають, що лідерам європейських країн не слід приїжджати на церемонію в тому випадку, якщо Китай не почне переговори з Далай-ламою про нормалізацію ситуації у Тибеті. Як відомо, ця провінція виступає за надання їй незалежності
"За" бойкот церемонії відкриття Олімпіади проголосували 580 членів Європарламенту, проти - 24.
45 депутатів утрималися.
Лідери європейських країн поки не висловили своєї позиції з приводу бойкоту відкриття олімпійських ігор.
Втім раніше, прем'єр-міністр Великобританії Гордон Браун повідомив, що не буде присутній на церемонії відкриття Ігор у Пекіні А президент Франції Ніколя Саркозі не виключив можливості бойкоту літніх Олімпійських ігор. Такої ж позиції дотримують керівники США і Норвегії.
До речі, Китай не вперше потрапляє в епіцентр навколо олімпійських конфліктів. Вперше це сталося у 1958 році в Мельбурні, коли китайці висловили протест проти участі в Іграх команди Тайваню. Конфлікт був настільки сильним, що КНР вийшла з міжнародного олімпійського комітету і була поновлена там лише 1979 році.
На Іграх у Римі в 1960-му демонстрацію протесту улаштувала, у свою чергу, делегація Тайваню - МОК заборонив їм брати участь під ім'ям Китайської республіки і команда вийшла на стадіон з білим прапором і плакатом "Under protest".
Доклав Китай руку і до бойкоту московської Олімпіади-80, який виявився наймасштабнішим за історію Ігор. Її бойкот підтримало більше 60 країни. Наступні ігри в Лос-Анджелесі бойкотували 14 країни.
В кожному випадку з бойкотом його причиною ставали політичні чинники, а страждали від цього окремі спортсмени. Адже дуже важко перебувати на піку форми десяток років.
Наприклад, легендарний Сергій Бубка міг стати олімпійським чемпіоном вже в 20 років, але втратив цей шанс через образу радянських вождів на Америку. Можливо, тому спортсмен і закликає тепер відмовитися від бойкоту Олімпіади.
Наразі жодна зі світових збірних не відмовилася від участі в Олімпіаді-2008, але є велика ймовірність того, що церемонія її відкриття пройде без багатьох перших осіб і видатних постатей.